Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
що не є, однак, унікальною і винятковою» (фр.).
24
Поява уві сні постатей велетнів дозволяє припускати, що сон залучає сцени з дитинства сновидця. Наведене тлумачення, яке вказує на спогади сновидця про «Мандри Гулівера», є прикладом того, що інтерпретатор сну не повинен давати волю власній уяві і нехтувати асоціаціями сновидця (прим. авт.).
25
Гіпнагогічні явища (психол.) – такі, що виникають у напівсні, у мить засинання (прим. пер.).
26
Крім діагностичної цінності, присвоєної снам (наприклад, у творах Гіппократа), слід брати до уваги також їхнє терапевтичне значення в античну добу. У Греції оракулів, що спеціалізувалися на снах, регулярно відвідували хворі у пошуках зцілення. Недужий ішов у храм Аполлона або Асклепія, виконував там різні церемонії, а тоді, очищений обмиваннями, масажем і куріннями, у стані екзальтації, вкладався на шкуру принесеної в жертву тварини. Тоді він засинав і уві сні бачив засоби проти своєї хвороби. Вони представлялися йому у своїй природній формі або у символах і картинах, які потім тлумачили жерці. Детальнішу інформацію про лікувальне
застосування снів у давніх греків див. у Lehmann (1908, 1, 74), Bouché-Leclercq (1879–1882), Hermann (1858, § 41, 262 ff., and 1882, § 38, 356), Böttinger (1795, 163 ff.), Lloyd (1877), Döllinger (1857, 130) (прим. авт. у вид. з 1914).
27
Ценестезія [Gemeingefühl], у фізіології – загальне відчуття власного тіла (прим. пер.).
28
«внутрішнє Я» (фр.).
29
Йон Мурлі Волд – норвезький філософ другої половини ХІХ ст. (прим. пер.).
30
Згаданий автор відтоді зібрав у двох томах матеріали своїх експериментів (з 1910 і 1912 років), на які ми посилатимемося в інших розділах (прим. авт. у вид. з 1914).
31
Під «джерелом» тут напевне слід розуміти саме реальний досвід (прим. пер.).
32
Тобто таке, що виникало б у разі соматичної стимуляції (прим. пер.).
33
«Снів цілковито психічного походження не існує»; «Думки наших снів приходять до нас іззовні» (фр.).
34
Періодично повторювані сни спостерігаються рідко. Цікава колекція таких снів представлена у Шабаньйо (Chabaneix, 1897, стор. 212 і далі) (прим. авт.).
35
Мається на увазі італійський філософ-ідеаліст ХІХ ст. Франческо Бонателлі, дід іншого знаного філософа, Бернардіно Варіско (прим. пер.).
36
«Спостереження за снами має свої особливі труднощі, і єдиний спосіб уникнути помилки у таких питаннях – це якнайшвидше довірити паперу щойно пережите й помічене; інакше дуже скоро забудемо – повністю або частково. Не так страшно – якщо повністю, але часткова втрата підступніша, бо тоді, переповідаючи збережені у пам’яті непослідовні й незв’язані фрагменти, ми схильні доповнювати їх з уяви… Ми несвідомо стаємо художниками слова, а періодично повторювана розповідь схиляє автора вірити, що він подає справжній факт, встановлений належним чином і за всіма правилами» (фр.).
37
Ідеація (псих.) – творення понять і уявлень і довільне оперування ними. В оригіналі автор вживає прозоріше німецьке слово Vorstellungsleben, букв. «життя уявлень»