Шлях королів. Брендон Сандерсон
шин знову спробував завдати удару, проте Сколкозбройний змусив його відступити. Кожна зайва секунда цього двобою збільшувала шанси короля на щасливу втечу.
Настав час забути про розважливість. Сет злинув у повітря та, Кинувшись в інший кінець коридору, почав падати на супротивника, виставляючи ноги вперед. Той одразу ж змахнув мечем, але Сет встиг змінити кут Кидка й опустився додолу – лезо Сколкозбройця просвистіло в повітрі якраз над його головою.
Він приземлився навпочіпки й використав силу інерції, щоби, відштовхнувшись, рвонути вперед і рубонути Сколкозбройного в бік – туди, де збруя дала тріщину. Удар вийшов страшним: намічена пластина розлетілася на друзки, а навсебіч бризнули краплини розплавленого металу. Суперник зойкнув, припавши на одне коліно, і підніс руку до ушкодженого боку. Сет зарядив туди ще й ногою, і цей підсилений Буресвітлом удар відкинув супротивника назад.
Закутий у важкий обладунок Сколкозбройний врізався у двері королівських покоїв, розтрощив їх і впав на порозі, наполовину залетівши в кімнату позаду них. Сет залишив його лежати, пірнувши у прохід справа, – навздогін королю. У цьому коридорі лежав такий же червоний килим, а лампи з Буресвітлом, що висіли на стінах, дали йому можливість підживити бурю всередині.
Енергія знову кипіла в ньому, і він побіг швидше. Якщо він матиме достатньо часу, то зможе спершу покінчити з королем, а там уже до переможного кінця відбиватиметься від Сколкозбройного. Це буде нелегко: Повний викид із прив’язкою до дверей не зупинить його, а збруя дозволить бігти з неуявною швидкістю. Сет озирнувся через плече.
Сколкозбройний не переслідував його. Він сидів на землі, вочевидь приголомшений. Сет ледь бачив його: людська постать на порозі, всипана скіпками від розколотих дверей. Напевно, він поранив його сильніше, ніж гадав.
А може…
Сет застиг на місці. Перед очима промайнула низько схилена голова людини, котру поспіхом виводили гвардійці – так, щоб не можна було розгледіти обличчя. А Сколкозбройний усе ще не поспішав кидатися навздогін. І щось він аж надто майстерно орудував мечем. Ходили чутки, що небагато бійців могли тягатися з Ґавіларом Холіном у мистецтві володіння холодною зброєю. Отже…
Сет повернувся і рвонув назад, покладаючись на свою інтуїцію. Щойно Сколкозбройний угледів його, як енергійно звівся на ноги. Сет побіг іще швидше. Бо що безпечніше для короля? Втікати, довіривши своє життя охоронцям? Чи надягти Сколкозбрую та залишитися, замаскувавшись під одного з них?
«Спритний хід», – зметикував Сет, а донедавна млявий Сколкозбройний став у ще одну фехтувальну стійку. Шин із подвоєною силою ринувся в бій, розмахуючи мечем та осипаючи супротивника градом ударів. А Сколкозбройний, котрий виявився королем, завзято відбивався широкими, замашними порухами клинка. Він одного з них Сет ледь устиг відсахнутися: лезо розтяло повітря за лічені дюйми від нього, обдавши вітерцем. А тоді, вибравши вдалий момент, він раптом ринувся вперед і пірнув під