Світове місто Харків. Олена Зеленіна
єпархія православної церкви. Відтак у Свято-Покровському училищному монастирі перебувають керівні архиєреї.
На території монастиря міститься Архиєрейський будинок – резиденція митрополита Харківського і Богодухівського і єпархіальне управління. А перед Архиєрейським будинком уже в наш час установили пам’ятні знаки, присвячені 2000-літтю Різдва Христового (пам’ятник Ісусові Христові) і 200-ліття Харківської єпархії.
Головною святинею Свято-Покровського монастиря віддавна вважали Озерянську ікону Божої Матері, котра оберігала Харків і всю Слобідську Україну.
Покровителька Харкова і всієї землі Слобідської
Озерянська ікона Божої Матері – шанована в православній церкві чудотворна ікона Богородиці; головна святиня й покровителька міста Харкова і всієї Слобожанщини.
За старовинним переказом, образ явився в кінці XVI століття біля села Озеряни якомусь селянину, що косив траву і випадково розітнув косою образ Божої Матері навпіл… Дуже сильно засмутившись прикрою подією, він підняв обидві половини ікони, із благоговінням помістив їх на покутті в себе вдома, запалив перед ними свічку, гаряче помолився, розкаюючись у заподіяному, а вранці побачив ікону цілою й непошкодженою – лишився лише тонкий слід від коси.
У 1797 році Озерянська ікона опинилася в Курязькому монастирі, де перебувала 47 років.
Зберігся переказ із біографії Григорія Квітки-Основ’яненка. У дитинстві він осліп. Лікарі не змогли допомогти хлопчикові, і тоді мати із сином відправилися до Куряжа в Преображенський монастир, де тоді зберігалася Озерянська ікона. Мати довго молилася перед чудотворним образом, а потім обмила синове обличчя святою водою. Зір у хлопчика поліпшився.
16 жовтня 1843 року імператор Микола І затвердив прохання мешканців Харкова про хресний хід для перенесення Озерянської ікони Божої Матері із Курязького монастиря в харківський Покровський кафедральний собор. Хресні ходи мали відбутися 30 вересня (із Куряжа в Харків) і 22 квітня (із Харкова в Куряж) відповідно до престольних свят харківського Покровського собору (1 жовтня) і Курязького монастиря (23 квітня).
На пожертвування жителів Харкова в кінці ХІХ століття на території Покровського монастиря збудували Озерянську церкву, куди й помістили чудотворну ікону.
Іще одну Озерянську церкву спорудили на Холодній горі. Звідси, з Холодної гори, харківські архиєреї благословляли чудотворною іконою наше місто. Однак у 30-ті роки минулого століття святиня була втрачена, лишилися тільки численні списки.
Дзвони Покровського монастиря
Біля пам’ятника 2000-ліття Різдва Христового ви, напевно, бачили старовинні дзвони, виставлені у дворі Покровського монастиря на загальний огляд.
Ці дзвони – визнані шедеври українського національного ливарного мистецтва, чудові зразки історії, культури, майстерності й технологій свого часу.
В