Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу. Сергій Плохій
Пізніше Брент Скоукрофт, політик досвідчений і не менш обережний, ніж Буш, так описав свої враження від саміту: «Перемовини були вдалими. Нарешті ми впритул підійшли до договору про СНО-1, що стало б величезним кроком на шляху до переосмислення місця та ролі стратегічних ядерних сил у нову еру»38. Згадуючи у своїх мемуарах ново-огарьовські неформальні перемовини, Буш ані словом не обмовився про якісь радянські ініціативи щодо спільної радянсько-американської політики. Радянська сторона думала, що він її слухає, та чи він чув її?
На прес-конференції, яка відбулася після підписання договору СНО, стався один епізод, що красномовно проілюстрував, як між Горбачовим і Бушем відбувається діалог про особливі відносини. Коли Горбачов у преамбулі став вихваляти хід і підсумки саміту, Буш, який користувався навушником для синхронного перекладу, обернувся до нього і, всміхнувшись, сказав:
– Я не розчув ані слова з того, що ви казали.
Це була технічна неполадка з перекладом.
– Так, ви мене зараз чуєте? А зараз? А зараз? Усе гаразд? А зараз? А зараз? – запитував схвильований Горбачов.
Буш ясно чув його російську мову, але не розумів із неї ні слова. Конфуз тривав ще кілька хвилин до усунення неполадки.
– Я так зрозумів, що ви майже згодні? – запитав Горбачов, коли ця міні-криза була подолана.
Бушу переклали, і він відповів у своєму позбавленому екзальтації фірмовому стилі:
– Те, що я почув, мені сподобалось.
Судячи зі спогадів Буша, запропоновані йому ново-огарьовські ініціативи Горбачова щодо створення спільного радянсько-американського світового порядку були втрачені в перекладі. Горбачов витав у хмарах39.
Розділ 2. Могильник партії
Увечері 31 липня 1991 року Джордж і Барбара Буші в Спасо-хаусі (резиденції американського посла в центрі Москви) влаштували прийом для радянських гостей. Наступного ранку вони мали вилітати в Київ. Окрім Михайла та Раїси Горбачових, серед запрошених були глави республік, з-поміж яких найбільше виділявся новообраний президент Росії Борис Єльцин. Також були присутні урядовці Горбачова, зокрема міністр оборони маршал Дмитро Язов і голова КДБ Володимир Крючков. На обід подали суп-пюре з водяного кресу та кунжуту, яловиче філе під трюфельним соусом зі смаженою картоплею. Офіціанти розносили каберне совіньйон Georges de Latour урожаю 1970 року з виноробень Beaulieu, брют Summit Cuvée 1987 року з виноробень Iron Horse і шардоне Cuvaison 1990 року. Увінчували меню кава, чай та солодкий стіл40.
Виступаючи з вітальним словом, Джордж Буш віддав належне своєму візаві. Він добре розумів, які труднощі чекають на Горбачова і на який серйозний спротив наражається генсек, і намагався підкреслити його значення як світового лідера.
Він підняв келих за Михайла Горбачова, якого назвав людиною, «яку я поважаю та обожнюю, людиною, чиї справи за останні шість років подарували
Internal Points for Bessmertnykh Meeting, July 28, 1991, James A. Baker Papers, box 110, folder 5; Bush and Scowcroft,
Esther B. Fein, “Summit in Moscow: The God (of Technology) That Failed,”
Strobe Talbott, “Mikhail Gorbachev and George Bush: The Summit Goodfellas,”