Русалчин тиждень: Казки про русалок, водяників, болотяників, криничників. Сборник

Русалчин тиждень: Казки про русалок, водяників, болотяників, криничників - Сборник


Скачать книгу
срібні плоди?

      – Спитаю! – відповів парубок і пішов далі.

      Йде й бачить – на узліссі чоловік заганяє пташку в дупло.

      – Куди ти йдеш, леґеню? – питає чоловік.

      – Йду до морського півня.

      – Спитай його, коли я цю пташку зажену в дупло.

      – Спитаю! – відповідає парубок.

      Прийшов нарешті до морського півня. Дивиться, а тут і сестра Поганина. Морського півня не було вдома. Поки він прийшов, Іван устиг із сестрою Поганина домовитися. Коли півень з'явився, сестра Поганина лягла з ним спати, а Іван заховався під ліжко. Вночі сестра Поганина смикнула перо з морського півня і кинула Іванові під ліжко.

      А морський півень прокинувся:

      – Чого ти смикаєш мої пера?

      – Та як не смикати, коли мені таке страшне приснилося!

      – А що тобі приснилося?

      – Снилося мені, що там і там є млин, а в тому млині живуть дід, баба, дівчина, собака і кішка. Напечуть вони хліба, заріжуть телицю, усе з'їдають, а все голодні.

      – Вони все будуть голодні, бо ні псові, ні кішці не дають їсти. А коли б нагодували пса і кішку, то й самі були б ситі! – відповідає морський півень.

      Коли він заснув знову, сестра Поганина висмикнула перо з його хвоста.

      – Чому ти не даєш мені спокійно спати? – схопився морський півень.

      – Та як тобі дати спати, коли мені таке страшне сниться!

      – А що тобі сниться?

      – Там і там є дванадцять дівок. Усі дуже красні, та жодна з них не може вийти заміж.

      – Вони не вийдуть заміж, бо коли метуть хату, сміття кидають сонцю в очі. Коли б сміття кидали на захід, то відразу вийшли б.

      Знову заснув морський півень. Тоді сам Іван висмикнув перо. Півень прокинувся, побачив Івана і свариться:

      – Чому ти мені не даєш спати?

      – Та як тобі дати спати, коли мені таке страшне сниться!

      – А що тобі сниться?

      – Сниться, що під грушею стоять пани. Є їх дванадцять. Ті пани чекають, коли груша вродить срібні плоди.

      – Груша ніколи не вродить срібних плодів, бо під нею закопаний срібний казанок, а в казанку – гроші. Коли б того казанка викопати, гроші роздати бідним, груша знову почала би родити.

      Тільки заснув морський півень, як Іван знову висмикнув перо з його хвоста. Розізлився півень і кричить на Івана, чому він не дає йому спокою.

      – Та як тобі дати спокій, коли мені таке страшне сниться!

      – А що тобі сниться?

      – Мені сниться, що на одному узліссі чоловік заганяє в дупло птаха і ніяк не може загнати.

      – Той чоловік ніколи пташку в дупло не зажене. Бо той чоловік забив свого цімбору і тепер не може знову загнати в нього душу.

      Встав тоді Іван і пішов назад. Приходить до чоловіка на узліссі. Чоловік і питає його:

      – Що сказав морський півень?

      – Казав, що ти ніколи не заженеш пташку в дупло, бо ти забив свого цімбору.

      Гірко заридав чоловік і впав на землю.

      Приходить леґінь до панів, що стоять під грушею.

      – Що сказав морський півень?

      – Беріть лопати, розкопуйте під грушею землю.

      Взяли


Скачать книгу