Наталія Ужвій. Ростислав Коломієць

Наталія Ужвій - Ростислав Коломієць


Скачать книгу
що було потрібно по ролі…

Наталія Ужвій

      27 серпня (8 вересня за новим стилем) 1898 року в затишному містечку Вілія (нині місто Любомль) Волинської губернії, де проживало в той час десь близько п’яти тисяч чоловік, у хліборобській родині (мали три десятини землі) батька Михайла Максимовича Ужвій (1870 – ?) і матері Олени Павлівни Косміної (1871 – ?) народився первісток – донька, яку нарекли Наталкою. Нині вулиця Тильна, де стояла дерев’яна хата під солом’яною стріхою, в якій народилась дівчинка, названо вулицею Ужвій…

      За старовинним українським звичаєм охрестили її в церкві

      Різдва Пресвятої Богородиці. А з висоти часу, оглядаючи її життєвий шлях, можна сказати: Божа милість супроводжувала її з дитинства, проте примхи долі не оминали її.

      У дружній родині народилося восьмеро дітей. Наталка була первістком. Услід за нею, за задумом батьків, буквально один за одним народжувались її брати і сестри: 1900 року – Євген, 1902-го – Оксана, 1904-го – Михайло, 1906-го —

      Микола, 1908-го – Назарій, 1910-го – Афанасій, 1911-го – Тетяна. Хліборобську родину носило по світу. Спочатку вкупі, а з часом «вихори ворожі» розкидали братів і сестер у різні боки, а комусь і вкоротили життя…

      Тоді ж ніщо ніби не вказувало на тяжіння Наталки до театру. Та вона й сама визнає: «Згадуючи дитинство, з тим, щоб простежити якусь схильність до театру, я все ж не можу знайти нічого характерного, крім дитячих фантазій».

      У пошуках кращої долі 1905 року сім’я спершу рушила на захід, шукала щастя в робітничому селищі з промовистою назвою Брудно, з якого у IX—X століттях почалася Варшава.

      Рушили не абикуди. Там мешкав материн брат, котрий працював на Привісленській залізниці. Він і посприяв, щоб у залізничники взяли волинянина, його родича. Отже, батько тепер працював на залізниці, а Наталку влаштував у залізничне училище. Там вона вчилася два роки. Матеріальне становище сім’ї дещо поліпшилось, і Наталку віддали до чотирикласного міського училища, що в селищі Прага на правому березі Вісли, також у передмісті Варшави. До навчання Наталка ходила пішки, улітку – босоніж. Дорогою могла заглянути в місцевий костьол, роздивитися вітражі, послухати орган. Взувалася уже перед училищем.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsKCwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wgARCAfDBdwDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAQUBAQEBAAAAAAAAAAAAAwABAgQFBgcICf/EABoBAQEBAAMBAAAAAAAAAAAAAAABAgMEBQb/2gAMAwEAAhADEAAAAfnC5GMREIckSJjCHEMIccmEJEyQ4iIMEIRIkEJkx1ZUjI6uIQlQh0YQhK4ww6RQIMmSCLNErEEiDGIiIiJiESJkghIQhEAZEkEJKlQhCHEjKh0QwwNIjElkjjjjqlSIZEOJWIohhiIxEQ44ZZCEqEJlDKh0QmmIpAGDRhCIjDCGEIcYiRIEBxyRIcREckOOMIQ5MCDHJhQhArmsYMNUyRIkIQ4w4hwoQcmEVCRDkQYEYQhwocdUIQhDolZWEOMISJEOqEIQwkrDEgoQcZUVkGSGBDDkBxDhRyYiQQMOIQwIEOFVxlQhDokSpEqBoMcmTHVIhECBEgIYQwhxEggQcSxGSBAQYIISsqEJHEISsjiGERIEEGIREYYgMIYkORGIESIxIkSHHHEIciQHHEIQhEzWMiFTiGEImOTCBSQ4hCHVCSIEEIiFJhRyQlSpEIQhCRKlQkQypHEiVCEIdIlUkELAhiIxUJkSBERIGMTCDkxxEQwcQhCAgiQVWV0SpEJEISukQIgpMYQ5ECRGIERERCIjjEiY4UOqJDIMERChhxlSoQkQlQkQ6MrCHGSAIgIiImIiMBIiHHEIiDIjDiJkiRMgREIYQw4iRqmaRESCDkhhwqlHRCEqEMQQYIiImHCEhKhI6sJEqEIQhCEIQlSIQhIhCaTKIgRiYUccciRBCGCCIiHHJDAxyQYkRERBjDhBxlQhIhCEJXSAIQQmIQ5ErCHHGIAyIiQhhEwhEtq4kcRXIjh1cQlSIQlSISoSIQhIlYRECgyIhwgcYGDIgyIwhxDAxiAiZMcYQwxIQhCNYzlk
Скачать книгу