Цинкові хлопчики. Светлана Алексиевич
стороннім. Чужим.
Вчуся ходити. Ззаду мене підсічуть. Упав. «Спокійно, – кажу собі. – Команда перша – повертайся і вижимайся на руках, команда друга – підводься і йди». Перші місяці правильніше було б – не йди, а повзи. Повз. Найяскравіша картинка звідти: чорний хлопчик із російським обличчям… Там їх багато. Адже ми там від сімдесят дев’ятого року… Сім років. Я туди поїхав би. Обов’язково! Якби не дві ноги вище від коліна… Хоч би нижче від коліна.
Я туди поїхав би…
Рядовий, мінометник
– Я сам питав у себе: чому я опинився там?
Відповідей сто… Але головна – ось у цих віршах, не запам’ятав лише, чиї вони. Може, хтось із наших хлопців склав?
Дві речі на світі, наче одно:
Перша – то жінка, друга – вино.
Але солодша від жінок і вина
Є для мужчини – війна…
Заздрив колегам, котрі побували в Афганістані: у них накопичився величезний досвід. Де в мирному житті його набратись? Я – хірург… Позаду було вже десять років роботи хірургом у міській лікарні великого міста, але прийшов перший транспорт із пораненими, і я мало не збожеволів. Рук немає, ніг немає, лежить обрубок, що дихає. У садистських фільмах такого не побачиш. Робив там операції, про які в Союзі тільки мріяти можна. Молоді медсестри не витримували. То плаче так, що заїкатись починає, то регочеться. Одна стояла і весь час посміхалась. Їх відправляли додому.
Людина помирає зовсім не так, як у кіно. Не за Станіславським людина вмирає. Поцілила куля в голову – змахнула руками і впала. А насправді: влучила куля в голову, мізки летять, а вона за ними біжить, може півкілометра бігти і їх ловити. Це поза межами. Вона біжить, поки не настане фізіологічна смерть. Легше було б застрелити, ніж дивитись і чути, як вона схлипує чи лежить і просить смерті як порятунку. Якщо ще лишились якісь сили. Інша лежить, до неї підкрадається страх… Серце починає стукотіти. Кричить, кличе… Перевіриш… Заспокоїш… А мозок чекає моменту, коли людина розслабиться… Не встигнеш відійти від ліжка – хлопчини немає. А щойно був…
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.