Сліпота. Жозе Сарамаго
пощастить, якщо все обмежиться тільки цим. Дівчина в чорних окулярах сказала, Мій намір був добрим, але сеньйор доктор, безперечно, має слушність, кожен дбатиме тільки про себе.
Можливо, підштовхнутий цими словами, або тому, що не міг далі стримувати в собі лють, один із чоловіків рвучко підхопився на ноги, Ось хто винен у нашому нещасті, якби я мав очі, то порішив би його тут на місці, загорлав він, показуючи пальцем у той бік, де, як йому здавалося, сидів той, про кого він говорив. Відхилення було не дуже великим, але його драматичний жест здався дружині лікаря – єдиній особі, яка могла побачити його, – комічним, оскільки звинуватливий палець був спрямований на безневинний столик, який стояв в узголів’ї ліжка, Зберігайте спокій, сказав лікар, жодна епідемія не знає винних, усі належать до її жертв, Якби я не був таким добрим, якби не допоміг цьому придуркові добутися додому, я не втратив би зір, Хто ви такий, запитав лікар, але автор звинуватливих слів нічого не відповів, він здавався надто роздратованим, аби щось сказати. Тоді почувся голос іншого чоловіка, Ти справді довіз мене додому, але потім скористався з мого стану й украв у мене автомобіль, Це неправда, нічого я не крав, Украв, чоловіче, украв, Якщо й справді хтось украв твою тарадайку, то покажи мені свідків, які підтвердили б, що то був я, а в подяку за мою допомогу ти зробив мене сліпим, Ваша дискусія нічого не вирішує, сказала дружина лікаря, машина перебуває там, зовні, ви перебуваєте тут, усередині, ліпше вам помиритися, згадайте про те, що надалі нам доведеться жити разом, Щодо мене, то я ніколи не погоджуся жити з ним, сказав перший сліпий, ви, сеньйори, можете не умовляти мене, я перейду до іншої палати, я не стану спілкуватися з мерзотником, який пограбував сліпого, він нарікає на те, що осліп через мене, то так йому й треба, принаймні існує хоч якась справедливість у світі. Він схопив свою валізу й, тягнучи ноги, щоб не спіткнутися, обмацуючи навколишній простір лівою рукою, вийшов у прохід між двома рядами ліжок, Де тут палати, запитав він, але не почув відповіді, якщо хтось її йому дав, бо несподівано натрапив на плутанину рук і ніг, що навалилася на нього, крадій автомобіля виконав, як міг, погрозу помститися своєму кривдникові. Хто внизу, хто нагорі, вони покотилися у вузькому замкненому просторі, раз у раз ударяючись об ніжки ліжок, тоді як переляканий зизоокий хлопчик знову заплакав і став кликати матір. Дружина лікаря схопила чоловіка за лікоть, вона знала, що самотужки їй не вдасться розтягти тих, котрі зчепилися в бійці, й потягла його в прохід, де засапавшись, борюкалися між собою розлючені супротивники. Вона спрямувала руки чоловіка, сама вхопилася за того з двох, за якого їй зручніше було хапатися, і з великими труднощами вони їх розтягли, Ви поводитеся по-дурному, розгнівано гукнув лікар, якщо хочете влаштувати тут пекло, то ви на правильному шляху, але не забувайте, нас тут покинули напризволяще, й ніхто в зовнішньому світі не почує, що тут відбувається, ніхто не прийде нам на допомогу, Він украв у мене автомобіль, поскаржився