Тьма і проліски. Андрій Процайло
не реагували. Ніяк. Бо і слух мали слабенький, і мови небесної не розуміли. Єдине, що вміли добре – зводячи оченята догори, на Бога нарікати і в Нього щось просити. Щоб небо почуло і манни своєї підкинуло, хочуть усі, а щоб викроїти хвильку і прислухатись, психотерапевтом трохи на громадських засадах попрацювати – дзуськи! Часу нема. «На “дай” є час, а на “на” – нема! – обурювався місяць. – Люди, люди, куди світ котите?» Ураз припинив бурчати, бо крізь шпаринку в шторках прочитав:
ВСТУПНЕ СЛОВО
Мене звати Марія, і мені шістнадцять. Учуся я в педучилищі на вчительку, живу в Радянському Союзі, надворі зима, я атеїстка, а в грудях у мене чорти шкребуть. І ще я егоїстка, бо багато чого хочу. Я хочу свободи – а її немає, я хочу любові, а мене лишень поважають, і то хіба що за щось, я хочу кохання – а воно три дні тому написало мені записку про дружбу, навіть не мало сміливості після того, що я йому віддала, подивитися мені в очі й просто сказати «прощавай», я хочу радості – оглядаюсь навкруги і не можу її вздріти, я шукаю хоч якоїсь опори – стовпів купа, але жоден не дозволяє на себе зіпертися: гарчить і б’є струмом. І так далі, і таке інше – безліч прагнень, і кожне, як бублик, – з дірочкою. Прірва.
Від самотності й безвиході я засновую Товариство Вільних Дівчат (скорочено ТВД). І я – перша «вільна дівчина», так би мовити. Час заснування – нині. Без будь-якої прив’язки до дати. Я хочу, аби саме «нині» було таким, у якому можна бути щасливою. Звідси випливає мета товариства – пошук відповідей на запитання:
У ЧОМУ СЕНС ЩАСТЯ?
Так, я хитра! Я собі придумала гарну безпрограшну лазівку з тим усесильним словом «НИНІ», і полягає вона в тому, що мені й моїм послідовницям доведеться повірити, що НАШЕ товариство – вічне. Бо нині є завжди: вчора було, зараз є і завтра буде. НИНІ – дороговказ до щастя.
Отже, святий обов’язок кожної вільної дівчини, яка матиме честь тримати в руках цю таємну книжечку, – поділитися своїм досвідом, дати обґрунтовану відповідь на запитання «У ЧОМУ СЕНС ЩАСТЯ?» і таким чином долучитися до створення «КОДЕКСУ ТОВАРИСТВА ВІЛЬНИХ ДІВЧАТ».
Може, колись, як я вже буду старенька, або як мене вже не буде, ці наші спільні одкровення принесуть комусь щастя!
Що ж, уперед!
І як засновник та перший читач книжечки нашого «ТВД» я дозволю собі написати в «Кодексі» перше правило:
1. Усе вирішує НИНІ. В ньому найбільша цінність і сила. Якщо НИНІ твердо стоїть на ногах, йому не зашкодить ні минуле, ні майбутнє. Я поки що не знаю, у чому сенс щастя, однак твердо переконана, що шукати його потрібно у «НИНІ».
ніч, у хаті тепло, мені самотньо, надворі мороз, свище вітер, моя подружка смачно і смішно похропує, НИНІ.
P. S. Попереджаю: жодних дат, лише короткий опис настрою.
Оля почала гортати Кодекс, уривками ковтаючи з нього правила своїх ровесниць, які теж хотіли бути вільними.
– Та що ж це виходить? – вигукнула Оля. – Якщо самбірська педагогічна школа перейменована у педучилище у 1944 році, то