Без ніг на Еверест. Марк Инглис
Він тримався мужньо, але, здається, висота в 4650 метрів була його межею: причиною цьому могли стати холод, пил або ж просто велика висота.
5 вересня
Яка чудова ніч! Я прекрасно поспав – напевно, завдяки кільком кухлям пива. Чай у ліжко приносять о сьомій ранку, хочеш ти цього чи ні. Насправді, задля цього треба навіть повернутися в ліжко, інакше Лачху буде сваритися.
Всі прокинулися рано, їм вже так і кортить вирушати, але ми маємо пробути тут ще кілька днів. З кожним днем тут відчуваєш себе сильнішим і бадьорішим. Сьогодні підійматимемося до позначки 5050 метрів і будемо практикувати сходження з прокладеними вгорі поручнями та жумаром, перевіряючи, чи всі знають, як безпечно підійматися, пристібаючи й відстібаючи зафіксовані мотузки. Мушу визнати, що трохи нервую і почуваюся невпевнено на скелястих уступах, на яких ми практикуємося, і надіюся, справа просто у висоті, яка змушує поводитись обережніше.
6 вересня
Так, ще один день у базовому таборі. Як завжди, о сьомій шерпа приносить чай з молоком (теплий солодкий молочний чай). Зараз все ще дуже легко може забракнути повітря; сам Бог знає, як все буде вище. Я згаяв трохи часу, займаючись лижами, кілька годин провів на протезах для сходження, а тоді настав час для ще однієї прогулянки вверх по пагорбу. Ми з Тоддом, Чаком, Джезом і Дейвом пройшлися схилами над табором. Це була чудова прогулянка трав’янистими уступами серед обривів та сланцевих схилів. Я зупинився на висоті 5250 метрів і кілька годин читав книжку, поки інші підіймалися вище. Чіеко самотужки піднялася на висоту 5650 метрів! Вона міцний горішок.
Бочковий час для передового базового табору (ПБТ)[11]. Це означає, що настав час для того, щоб спакувати все, що може знадобитися вам протягом 3–4 тижнів на горі. При цьому вага цих речей не має перевищувати 30 кг – половину допустимого навантаження на одного яка. Що ж брати з собою? Все так, наче я знову їду з дому в Ханмер Спрінґс: треба все спакувати й перепакувати, а потім знову перепакувати для певності.
Експедиційна бочка – це насправді бочка, але не та дерев’яна, наповнена вином, – найбільш звичний для мене вид бочок – це 100–130-літрові блакитні пластикові бочки з кришками, ущільненими бандажем і замком. Основне правило при зборі речей: якщо вони вміщаються в бочку, ти можеш їх брати, з максимальною вагою 25–30 кілограмів, залежно від стану яків у той момент.
Оскільки мобільний телефон тут не працює, я вирішив спробувати скористатися супутниковим телефоном, але безрезультатно. Врешті-решт я таки додзвонився до Анни, але зв’язок був жахливий. Говорити з нею також було нестерпно важко через довгу затримку сигналу. Нам обом було дуже складно, і це засмучувало.
7 вересня
День ПБТ – саме пора. Туди також має піднятися другий караван яків, і, хоч вони вирушили ще рано вранці, ми проминули їх ще в перші 13 кілометрів, поки нас підкидало в задній частині вантажівки. Вантажівка провезла нас прямо повз бічну морену льодовика,
Передовий базовий табір (