Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Джеймс Аллен
смачними стравами та вели короткі стримані бесіди. Мало хто з присутніх там банкірів і брокерів знав Шваба, чия кар'єра була помітною скоріше у районі Піттсбурга, ніж Нью-Йорка. Але ще до кінця вечері вони – а разом з ними і «грошовий гуру» пан Морган – були підхоплені ураганом захоплення від промови Шваба. Всі присутні стали свідками народження «мільярдного дітища» – корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл».
На жаль, не було зроблено ніяких записів промови Чарльза Шваба на тій званій вечері. Хоча, кажуть, він повторив деякі її частини пізніше на аналогічній зустрічі чиказьких банкірів.
Думаю, це була далеко не високопарна промова, місцями, можливо, навіть неграмотна (Шваб ніколи і не претендував на звання великого оратора), але вона була виразна і сповнена дотепними жартами. Але головним її надбанням було те, що вона була оцінена слухачами у п'ять мільярдів доларів стартового капіталу! Коли Шваб закінчив свою півторагодинну промову, Морган підійшов до нього, відвів у затишний куточок зали і довірливо розмовляв з ним ще годину.
Магія особистості Шваба запрацювала на повну силу, але що було більш важливим, то це те, що він виклав Моргану свою повноцінну і чітку програму роботи корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл». Багато хто намагався зацікавити Моргана ідеєю створення сталевого тресту. Промисловець Джон Гейтс, відомий також як «гравець на мільйон», довго «обробляв» Моргана, але той не довірився йому. Брати Білл і Джим Мур, чиказькі біржові маклери, яким вдалося «склепати» сірниковий трест і корпорацію з виробництва крекеру, теж набридали Моргану, і теж зазнали невдачі. Елберт Г. Гері, якого Морган вважав лицемірним сільським юристом, також не справив належного враження на великого фінансиста.
До того, як красномовство Шваба відкрило очі Дж. П. Моргану на всю потенційну вигоду цього проекту і надихнуло його на таке, не побоюся цього слова, сміливе фінансове починання, вся ця затія здавалася йому лише божевільної мрією про легкі гроші.
То була ера «фінансового магнетизму», яка об'єднувала тисячі маленьких і часом неефективно керованих компаній у великі і конкурентоспроможні ділові комбінації. І не останню роль у цьому всьому зіграв Джон Гейтс, який був справжньою акулою бізнесу. На той час Гейтс вже створив з ряду невеликих концернів велику компанію з виробництва колючого дроту під назвою «Американ Стіл енд Вайер», а разом з Морганом вони створили сталеливарну компанію «Федерал Стіл». Морган, у свою чергу, володів ще двома великими концернами.
Але у порівнянні з гігантським, так званим «вертикальним», трестом Ендрю Карнегі, яким володіли і керували п'ятдесят три партнери, всі інші об'єднання і компанії здавалися просто нікчемними. Як не крути, ніхто не міг зрівнятися з підприємствами Карнегі, і Морган знав про це.
Карнегі, цей ексцентричний старий шотландець, теж це знав. Зі свого шикарного замку Скібо (Шотландія) він дивився, спочатку з розвагою, а потім із роздратуванням на спроби невеликих компаній Моргана залізти «на його територію».