Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич

      Збір війська йшов дуже туго. Призначений верховним головнокомандуючим литовський гетьман Карл Ходкевич песимістично питав: «Якщо справи так пішли спочатку, то що буде далі?» Врешті-решт під Львовом було зібрано близько 40 тисяч воїнів при 38 гарматах. Військо попрямувало назустріч туркам. Характерно, що крупні магнати відхилилися від походу – до Ходкевича прибули лише князь Заславський з 600 воїнами і белзський воєвода Лещинський зі своєю надвірною сотнею.

      Король звернувся за допомогою до козаків. Цим вирішив скористатися Сагайдачний: відрядивши послів до Варшави добиватися послаблень для православної церкви і козацтва, він сам відправився в Січ і спробував умовити козаків не гнатися за грошима і не виступати в похід, поки король не пообіцяє виконати всі його вимоги. Козацька рада в Сухій Діброві погодилася допомогти Речі Посполитої за умови дотримання вимог Сагайдачного. Але ще до закінчення переговорів гетьман Яків Бородавка повів 40-тисячне козацьке військо, при 20 мідних гарматах і трьох чавунних, у бік Молдавії на з'єднання з польською армією, що стояла у фортеці Хотин.

      На початку XI століття Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході і півдні своєї держави, такою фортецею став і Хотин на Дністрі. Після татаро-монгольського завоювання Русі роль Хотина як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більш зросла. У кінці XIV століття Хотин увійшов до складу Молдавської держави, став центром розвитку ремесла і торгівлі. Місто було важливим митним пунктом. Після занепаду Молдавського князівства місто і фортеця перейшли в руки турок. Вони ще більше підсилили оборонну потужність фортеці. У 1563 році козаки на чолі з легендарним Дмитром Вишневецьким (Байдою) зайняли фортецю. У 1615 році польські війська увійшли в Хотин. Після Цецорської битви 1620 року Хотин став головним форпостом оборони від турецького нашестя.

      Бородавка довго не хотів переходити Дністер і приєднуватися до польського фронту. Командувач поляками і гетьман обмінювалися пропозиціями. Бородавка хотів, щоб поляки спочатку перейшли Дністер назад, і вже потім ним і козакам об'єднаною армією слід було висуватися проти турок. При цьому в сутичках з передовими турецькими і татарськими загонами Бородавка втратив немало людей. Татари намагалися уклинитися між військами союзників. Серед козаків росло незадоволення. Тому після прибуття Сагайдачного його суперника позбавили булави, яка знову перейшла до Петра Конашевича (незабаром Бородавка був страчений).

      Сагайдачний умілим маневром зміг обдурити татар і дістатися до поляків. 1 вересня 1621 року козацьке військо приєдналося до поляків і стало лівим флангом загальної армії.