Психологія сексуальності. Зігмунд Фройд
дітьми з моторошною частотою зустрічаються серед вчителів і няньок просто тому, що для них створено для цього найбільш сприятливі умови. У душевнохворих зустрічаються відповідні відхилення тільки в посиленій формі, або, що має особливе значення, воно стало домінуючим і зайняло місце нормального сексуального задоволення.
Це співвіднесення сексуальних змін, вдало виставлене за шкалою «здоров’я – душевна хвороба», змушує замислитись. Мені здається, подібний факт вказує на те, що прагнення статевого життя відноситься до таких, які в межах норми гірше за все коряться вищим проявам духовної діяльності. Хто у будь-якому відношенні є психічно нестабільним в соціальному і психічному сенсі, той, що випливає з мого досвіду, завжди є таким самим в своєму сексуальному житті. Однак є багато ненормальних в сексуальному житті, але які за усіма іншими критеріями відповідають звичайній людині, що не відстає в інтелектуальному розвитку, проте їх слабким місцем є сексуальність. Як на загальному результаті роздумів, зупинимося на тому, що під впливом численних умов у величезної кількості індивідів рід і цінність сексуального об’єкта відступають на другий план. Істотним і постійним в статевому потягу є щось інше.[8]
2. Відступ від сексуальної мети
Нормальною сексуальною метою вважається з’єднання геніталій в акті, що називається коїтус, який веде до позбавлення сексуальної напруги і до тимчасового згасання сексуального бажання (задоволення, аналогічне насиченню при голоді). І все ж уже за нормального сексуального процесу можна помітити елементи, розвиток яких приводить до відхилень, які були описані як перверсії. Попередньою сексуальною метою вважаються відомі проміжні процеси (що лежать на шляху до злягання), пов’язані зі ставленням до сексуального об’єкта – обмацування та розглядання його. Ці дії, з одного боку, самі собою дають насолоду, з іншого – підвищують збудження, яке має тривати до досягнення сексуальної мети. Один певний дотик з їх числа, взаємний дотик слизових оболонок губ, що перетворився на поцілунок у багатьох народів (у тому числі і високоцивілізованих), отримав велику сексуальну цінність, хоча задіяні при цьому частини тіла не відносяться до статевого апарату, а являють собою вхід до травного каналу. Усе це – моменти, які дозволяють встановити зв’язок між перверсією та нормальним сексуальним життям і які можна використовувати для класифікації перверсій. Перверсії являють собою або: а) вихід за анатомічні межі частин тіла, призначених для статевого возз’єднання, або б) зупинку на проміжних відносинах до сексуального об’єкта, які, як правило, швидко закінчуються на шляху до остаточної мети.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой
Найглибша відмінність між любовним життям в стародавньому світі і нашій полягає, мабуть, в тому, що античний світ наголошував на самому потязі, а ми переносимо його на об’єкт потягу. Стародавні поважали потяг і готові були облогородити ним і малоцінний об’єкт, тим часом як ми низько оцінюємо прояв потягу самого по собі і виправдовуємо його достоїнствами об’єкта.