Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі. Світлана Журавель
вашому душевному зближенню з чоловіком/дружиною, щоб уникнути неприємного відчуття самотності в шлюбі.
Третя заповідь: «Не намагається переробити іншу людину таким чином, щоб вам було зручніше з нею жити»
Ця заповідь може викликати у вас розгубленість: які саме зміни в сімейному житті залежать від вас, а які – ні. Іншими словами: що вам підвладне змінити у відносинах з чоловіком/дружиною, а що зовсім не в ваших силах. Тому, як показує практика: кожен з подружжя намагається змінити перш за все свого чоловіка/дружину, але не себе. Так поводитися – нам диктує наша егоїстична сутність.
Насправді ж, якщо ви дійсно хочете бути по-справжньому щасливими в шлюбі, то ви не маєте права на такі речі:
– Диктувати іншим людям як себе вести, що думати і що відчувати;
– Не в вашій владі змусити когось позбутися шкідливих звичок, змінити свій характер або рости як особистість;
– Ви не можете «підігнати» іншу людину під свої ідеали, – не в вашій владі змінити її.
Все що в вашій владі – це:
– Запастися терпінням, витримкою і самовладанням;
– Визнати наявність власних недоліків;
– Винести їх на спільне обговорення;
– Розповісти чоловікові/дружині про те, що ви відчуваєте;
– В спільному обговоренні ситуації, що склалася, ви можете з'ясувати: чи не перейшли ви самі дозволених меж у відносинах з ним (нею);
– Проявити готовність змінитися самим і змінити ситуацію на користь ваших відносин.
Чому так? Та тому що на 100% безгрішних людей, як ви знаєте, – не буває. Як би огидно не поводився ваш чоловік/дружина, якої б шкоди вам не завдавав (ла), напевно ви теж робите вчинки, які неприємні йому (їй).
Будьте готові до того, про що повідає вам про вас ваш чоловік/дружина. Може щось у вашій поведінці або словах також ранить його (її). Поставтеся з розумінням до його (її) неприємних відчуттів. Ніщо так не сприяє зрілості подружніх відносин, як щире бажання чоловіка чи дружини змінитися. І в цьому вам допоможе наступна заповідь.
Четверта заповідь: «Хочете, щоб інші поважали вашу свободу, – поважайте таку ж свободу інших»
Якось я зустріла свою знайому в перукарні. Кожен з нас розповідав про свої досягнення. Я поділилася з нею новиною про те, що зайнята написанням книги «Мистецтво бути незалежною». На що вона мені відповіла:
– А в моєму шлюбі командую парадом тільки – я. Мого чоловіка нічого не стосується!
В її словах проявилася добре знайома мені думка: я хочу користуватися необмеженою свободою, і мене не влаштовує, якщо ще чиясь свобода буде обмежувати мою.
Трохи згодом, якось ми з чоловіком були в гостях у наших друзів – Оксани та Віктора. Ця подружня пара продемонструвала точно таке ж спотворене розуміння свободи особистості. Віктор поскаржився, що іноді на Оксану щось находить і вона без всякої причини замикається