Міра людини. Марко Мальвальди

      Перелік дійових осіб

      Леонардо ді П’єро да Вінчі – художник, скульптор, архітектор, придворний винахідник, вигадник і майстер на всі штуки; одне слово – геній.

      Джан Джакомо Капротті за прізвиськом Салай – підмайстер у майстерні Леонардо, «подай-принеси», улюблений учень, пройдисвіт, розбишака, брехун, упертюх і ненажера. Але крім усіх цих чеснот є в нього й декілька вад.

      Марко д’Оджоно, Дзаніно да Феррара, Джуліо Німець – інші учні геніального Леонардо.

      Рамбальдо Кіті – колишній учень Леонардо; на жаль, багато в чому «колишній».

      Катерина – ніжна мати Леонардо, якого народила, коли вона сама й П’єро да Вінчі були ще зовсім юними й недосвідченими. Жінка, що місця собі не знаходить, хвилюючись за нашого героя, і яку вирізняє неймовірна, а часом аж надмірна прямота.

      Людовіко Моро (Мавр) – герцог Барі й синьйор Мілана, майже під два метри, макіавеллістичної статури, син-байстрюк Франческо Сфорци. Ніяк не второпає, що краще: воювати чи волочитися за жінками, але обидві речі йому дуже до вподоби.

      Франческо Сфорца – батько Людовіко, уже двадцять сім років, як загримів у труну, але все одно в усіх на вустах і в пам’яті. На його честь надумали встановити здоровенну бронзову статую.

      Джакомо Тротті – посол, очі й вуха герцога Феррари Ерколе І д’Есте. Уже підстаркуватий, але дуже уважний спостерігач за життям герцогського двору. Можливо, у деякому сенсі й шпигун, але саме за це йому й платять.

      Беатріче д’Есте – донька герцога Феррари й дружина Людовіко Моро, дорідна як тілом, так і приданим, не дуже розумна, але й не аж така дурна, щоб не помічати постійного віяння жіночих спідниць коридорами замку.

      Ерколе Массіміліано – новонароджене чадо Моро й Беатріче. Йому лише два роки, а вже – дворянин!

      Теодора – годувальниця малого Ерколе Массіміліано.

      Максиміліан Габсбурзький – віденець, імператор Священної Римської імперії. У герцогському палаці його немає, але враження таке, ніби він там щомиті присутній.

      Б’янка Марія Сфорца – племінниця Людовіко Моро, обіцяна наречена Максиміліана на наступне Різдво.

      Лукреція Крівеллі – теперішня коханка Людовіко Моро, Леонардо зобразить її на картині, знаній під назвою «Прекрасна Ферроньєра». Але це – таємниця.

      Ґалеаццо Сан-Северіно – граф Каяццо і Воґери, зять і довірена особа Людовіко Моро, гарячий на голову й твердий на руку. З усіх трьох Ґалеаццо, про яких ітиметься в романі, цей – найважливіший.

      Б’янка Джованна Сфорца – його дружина, визнана дочка Людовіко Моро, народжена поза шлюбом.

      Амброджо Варезе да Розате – придворний астролог, розодягнений і роззолочений. Знавець руху світил, невтомний складач гороскопів. Незамінний для передбачення майбутнього, зазвичай успішно провіщає якусь подію чи дату, але ніколи – обидві разом.

      П’єтробоно да Феррара – відкритий суперник Варезе да Розате.

      Берґонціо Ботта – збирач податків до казни герцога Міланського.

      Маркезіно Штанга – суперінтендант придворної казни, офіційний казначей, офіціозний здирник.

      Бернардіно да Корте – каштелян.

      Реміджо Треванотті – слуга.

      Асканіо Марія Сфорца Вісконті – кардинал, брат Людовіко Моро. Тоді ще не було закону щодо конфлікту інтересів.

      Джан Ґалеаццо Марія Сфорца – законний герцог Міланський, оскільки доводиться сином старшому братові Людовіко, Ґалеаццо Марії, убитому кілька років тому. Спробувавши прибрати до рук управління герцогством, домовившись по-хорошому та влаштувавши Свято Раю з нагоди Джанового одруження, організувати яке довірили якраз Леонардо, дядько Людовіко врешті милостиво заточив племінника в замку Віджевано.

      Ізабелла Араґонська – його дружина. Її ніколи ніде не видно, але так навіть краще.

      Бона ді Савоя – дружина Ґалеаццо Марії та мати Джана Ґалеаццо Марії Сфорци, а також правителька Міланського герцогства, доки Людовіко не заточив її до вежі в замку, яку з часом назвуть її іменем.

      Чікко Сімонетта – її довірений радник і вірний слуга народу, який заплатить за свою вірність Боні головою (і не в переносному сенсі!).

      Катроццо –