Георгій Нарбут. Олена Нагорна

Георгій Нарбут - Олена Нагорна


Скачать книгу
однодумців, одержимих мистецтвом і разом з ними створить «художній гурток».

      Журнал та товариство «Світ мистецтва»

      На той час, коли Нарбут переїхав до Петербурга, об’єднання «Світ мистецтва» не існувало вже два роки, видання журналу та організація ним виставок припинилися. У 1904–1910 роках більшість його членів долучилися до московського творчого товариства «Союз російських художників».

      Відродження художнього об’єднання «Світ мистецтва» датується 1910 роком, тоді до нього й приєднався Нарбут. Зважаючи на те, що мірискусники та все, що вони продуктували, вплинуло на становлення митця Георгія Нарбута, варто присвятити цьому легендарному культурному явищу окремий розділ.

      Об’єднання художників «Світ мистецтва» виникло у Петербурзі 1898 року та проіснувало з перервами до 1924 року. Без нього не можна уявити розвиток образотворчого мистецтва в першій чверті ХХ ст. у Росії. У мірискусників не було одного, узагальненого стилю – живописці, графіки, скульптори йшли кожен своїм шляхом, щоправда, сповідуючи однакові погляди на мету мистецтва і його роль та вагу в суспільстві. Основні риси цих поглядів висловив геній Михайла Врубеля.

      Формальним ядром, основою об’єднання були Леон Бакст, Мстислав Добужинський, Євгеній Лансере, Анна Остроумова-Лебедєва, Костянтин Сомов. У різний час у ньому брали участь Іван Білібін, Олександр Головін, Ігор Грабар, Костянтин Коровін, Борис Кустодієв, Микола Рерих, Валентин Сєров та інші майстри.

      Початок діяльності об’єднання «Світ мистецтва» поклали вечори в будинку Олександра Бенуа, присвячені мистецтву, літературі та музиці. Людей, що збиралися там, об’єднували любов до прекрасного і впевненість у тому, що його можна знайти тільки в мистецтві, оскільки дійсність потворна. Виникнувши також як реакція на дрібнотем’я пізнього передвижництва, його повчальність та ілюстративність, мірискусники виступили проти забуття класичних основ мистецтва, за культуру малюнка й живопису, оновлення формальної мови образотворчого мистецтва.

      Особистість Сергія Павловича Дягілєва (1872–1929) мала величезне значення для формування об’єднання «Світ мистецтва». Меценат і організатор виставок, а згодом – імпресаріо гастролей російської опери й балету за кордоном. Його «Російські сезони» познайомили Європу з творчістю Шаляпіна, Павлової, Карсавіної, Фокіна, Ніжинського і явили світові приклад найвищої культури поєднання в одній формі різних видів мистецтв: музики, танцю, живопису, сценографії.

      На початковому етапі формування «Світу мистецтва» Дягілєв влаштував виставку англійських і німецьких акварелістів у Петербурзі (1897), потім виставку російських і фінських художників (1898) у Музеї центрального училища технічного малювання барона А. Л. Штігліца. Під редакцією Дягілєва видається з 1899 по 1904 роки журнал «Світ мистецтва», що складався з двох відділів: художнього та літературного. У редакційних статтях перших номерів були чітко


Скачать книгу