Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт
Айдаго.
Монео всміхнувся.
– Мали змогу вивчити. А тепер про ваше питання.
– І дивну теорію Лето.
– Так. Він каже, що повністю чоловіча армія є надто небезпечною для цивільної опорної бази.
– Це божевілля! Без армії не було б…
– Я розумію цей аргумент. Але він каже, що чоловіча армія – це пережитки скринінгової функції, яку в доісторичному стаді виконували самці, не залучені до процесу розмноження. Він розповідає про напрочуд стійку традицію, за якою старші чоловіки завжди посилали в бій молодших.
– Що означає «скринінгова функція»?
– Її виконують ті, хто завжди перебуває поза небезпечним периметром, охороняючи ядро стада: самців, що розмножуються, самок, молодь. Ті, що першими зустрічають хижаків.
– Чим це небезпечно для… цивільних?
Айдаго відкусив диню і відчув, що вона ідеально стигла.
– Владика Лето каже, що коли бракувало зовнішнього ворога, то чоловіча армія завжди оберталася проти власного населення. Завжди.
– Змагаючись за жінок?
– Можливо. Проте він, звичайно, не вважає, що це аж так просто.
– Я не вважаю цю теорію дивною.
– Ви ще не чули всього.
– Є ще щось?
– О, так. Він каже, що чоловіча армія має сильну тенденцію до гомосексуалізму.
Айдаго глянув на Монео через стіл.
– Я ніколи…
– Звичайно. Він каже про сублімацію, про перенесену енергію і таке інше.
– Яке інше? – спитав уїдливо Айдаго. Він злився, бо сприйняв це як напад на свою чоловічу самоповагу.
– Незрілі настанови, винятково хлоп’яче товариство, жарти, єдиною метою яких є завдавання болю, вірність лише братам по зграї… подібні речі.
– А ви як думаєте? – холодно промовив Айдаго.
– Я пригадую, – Монео відвернувся і говорив, дивлячись на краєвид, – дещо з того, про що він каже, і вважаю, що це правда. Адже він – це кожен солдат у людській історії. Він запропонував продемонструвати мені цілу купу прикладів – знаменитих військових постатей, навіки застиглих у незрілому хлоп’яцтві. Я відмовився. Натомість уважно перечитав історію та сам розпізнав цю особливість.
Монео обернувся і глянув Айдаго просто в очі.
– Подумайте про це, Командире.
Айдаго пишався чесністю перед собою, і ці слова його вразили. Культ юності та хлоп’яцтва, збережений у війську? Це звучало правдиво. У його досвіді були приклади…
Монео кивнув.
– Гомосексуаліст, латентний чи ні, зберігає цей стан із причин, які можна назвати суто психологічними. Має тенденцію виявляти схильність до болю, шукаючи можливість відчути його самому або ж завдати болю іншим. Владика Лето каже, що це повернення до випробувань поведінки в доісторичному стаді.
– І ви йому вірите?
– Так.
Айдаго відколупнув ще один шматочок дині. Вона втратила свій солодкий смак. Проковтнув і відклав ложечку.
– Я мушу це обдумати, – сказав він.
– Звичайно.
– Ви не їсте, – сказав Айдаго.
– Я встав