Сповідь відьом. Тінь ночі. Дебора Гаркнесс
завагається, то це ознака того, що диявол десь поблизу, – сказала стара, надаючи своєму голосу таємничого звучання.
– Дияволу у Вудстоці тісно й незатишно, вдовице Бітон, – зауважив Том. Він сказав це тоном батька, який переконує дитинча, що під ліжком у нього не сховалася потвора.
– Диявол повсюди, пане. Ті, хто так не вважають, стають жертвами його лиховісних хитрощів.
– Це – людські байки, призначені налякати забобонних та слабких розумом, – відмахнувся від неї Том.
– Тільки не зараз, Томе, припини, – пробурмотів Волтер.
– Існують також інші ознаки, – озвався Джордж, із готовністю ділячись власними знаннями. – Диявол таврує відьму як свою власність шрамами та плямами.
– І то правда, пане, – погодилася вдовиця Бітон. – І мудрі люди знають про це і шукають ці знаки.
Кров умить відплинула в мене від голови, аж стало зле. Якщо це дійсно так, то такі позначки можна знайти й у мене.
– Мають бути й інші методи, – сказав Генрі з тривогою в голосі.
– Так, вони є, мій володарю. Молочно-біле око старої швидко окинуло кімнату, і відьма показала на стіл з його науковим приладдям та купами книжок.
– Підсуньте мене туди.
Рука вдовиці Бітон ковзнула до тої самої складки спідниці, яка служила схованкою для грошей, видобула звідти пом’ятий мідний дзвінок і поставила його на стіл.
– Принесіть, будь ласка, свічку.
Заінтригований Генрі швидко виконав її прохання.
– Дехто каже, що істинна сила відьми походить від того факту, що вона є істотою, яка знаходиться між життям та смертю, між світлом та тьмою. На світових перехрестях вона може зруйнувати витвір природи й розпустити всі ниті, що зв’язують воєдино порядок речей. – Удовиця Бітон взяла книгу й поклала її поміж свічкою у важкому срібному канделябрі та мідним дзвіночком й заговорила тихим голосом: – Коли в давнину сусіди виявляли відьму, вони виганяли її з церкви дзвоном дзвінка, щоб вказати на те, що вона мертва. Удовиця Бітон підняла дзвінок і, погойдуючи зап’ястям, почала калатати. Потім вона відпустила його, але дзвінок так і лишився висіти над столом, продовжуючи дзвонити. Том та Кіт посунулися уперед, Джордж ошелешено охнув, а Генрі перехрестився. Удовицю Бітон явно задовольнила їхня реакція, і вона переключила свою увагу на англійський переклад грецького класичного твору, Евклідових «Елементів геометрії», який лежав на столі разом із декількома математичними приладами з обширної колекції Метью.
– І тоді священик узяв священну книгу – Біблію – і закрив її, щоб показати, що відьмі заборонене спілкування з Богом. «Елементи геометрії» з ляскотом закрилися. Джордж і Том аж попідскакували. Представники «Школи ночі» виявилися навдивовижу вразливими як для чоловіків, котрі вважали себе вільними від забобонів.
– А насамкінець священик погасив свічу, щоб показати, що відьма не має душі. – Удовиця Бітон простягнула руку до полум’я свічки й стиснула пальцями гніт. Світло згасло, і в повітря піднялося