Код да Вінчі. Ден Браун
свого молодого рятівника. Протягом багатьох років ніхто не був добрим із ним.
– Дякую, отче.
Священик торкнувся своєї губи, яка кровила.
– Це я маю бути вдячним тобі, друже мій.
Наступного ранку привид із подивом виявив газетну вирізку на тумбочці біля свого ліжка. Стаття була тижневої давності і написана французькою. Коли він прочитав її, то страх переповнив його, бо там ішлося про землетрус у горах, який зруйнував в’язницю, і про те, що багато небезпечних злочинців опинилося на свободі.
«Священик знає, хто я!» Він скочив з ліжка, готовий тікати.
– Книга Діянь Апостолів, – сказав голос з-за дверей, і молодий священик увійшов, усміхаючись. Його ніс був невміло забинтований, а в руках він тримав стару Біблію. – Розділ позначено.
Привид із острахом узяв Біблію.
Діяння, 16.
У тому розділі Нового Заповіту розповідалося про в’язня на ім’я Сайлас, який лежав голий і був битий у своїй темниці, співаючи гімни Господу.
Коли привид дійшов до вірша 26, він був приголомшений.
Раптом стався великий землетрус, так, що основа в’язниці захиталась, повідчинялися всі двері в’язничні.
Священик тепло всміхнувся.
– Віднині, друже мій, якщо в тебе немає іншого імені, я називатиму тебе Сайлас.
Привид кивнув. Сайлас. Він здобував тіло.
«Моє ім’я Сайлас».
– Час снідати, – сказав священик, – тобі будуть потрібні сили, якщо ти допомагатимеш мені будувати церкву.
Перебуваючи на висоті тисячі футів на Середземномор’ям, єпископ Арінґароса ледь помітив турбулентність, у яку потрапив літак. Його думки були зайняті майбутнім «Opus Dei». Він би хотів зателефонувати Сайласу в Париж. Але не міг.
– Це для твоєї безпеки, – пояснив Учитель, говорячи англійською з французьким акцентом. – Розмова може бути перехоплена. Наслідки можуть стати катастрофічними для тебе.
Арінґароса знав, що він мав слушність. Учитель, здається, був надзвичайно обережною людиною, він навіть Арінґаросі не відкрився, хто він. Але цю людину варто було слухатися. Зрештою, він звідкись отримав надзвичайно секретну інформацію: імена чотирьох членів братства!
– Єпископе, – сказав йому Учитель, – я все організував. Згідно з моїм планом, ви маєте наказати Сайласу протягом кількох днів спілкуватися по телефону лише зі мною. Ви не повинні в цей час розмовляти. Я роблю це заради захисту доброго імені – вашого і Сайласа… а також моїх інвестицій.
«Двадцять мільйонів євро, – подумав єпископ. – Допомога на щось надзвичайно важливе!» Він дозволив собі всміхнутися, що траплялось нечасто. Лише п’ять місяців тому він так боявся за майбутнє віри. Тепер воля Божа допомогла знайти рішення. Якщо відбуватиметься так, як планувалося, Арінґароса скоро володітиме чимось таким, що зробить його наймогутнішою постаттю в християнському світі.
Учитель і Сайлас не підведуть.
Учитель діяв заради грошей, Сайлас заради віри.
І гроші, і віра є могутньою мотивацією