Билиці та вигадки нашого футболу. Георгій Кузьмін
Інституту охорони матері і дитини підвищить народжуваність.
Створено фонд захисту угорського революціонера Бели Куни і порятунку експедиції Нобіле.
Думка міського пролетаріату: «Хай живе повернення Горького до СРСР! Шаляпін такої честі не заслужив».
Особи, що не прищепили віспу, притягуються до адміністративної відповідальності.
Перші євреї з Київського округу в кількості 800 чоловік відбули на постійне місцепроживання до Біробіджана.
У журналі «30 днів» опублікований роман Ільфа і Петрова «12 стільців».
Затверджено новий проект київського вокзалу професора А. М. Вербицького.
На засіданні ФІФА (Міжнародній федерації футболу) ухвалено рішення проводити чемпіонати світу у парні невисокосні роки.
Помер професор Волкович, голова Хірургічного товариства, один із засновників Київської футбольної ліги.
Арештований колишній царський агент Кирило Лавриненко.
Англієць Александр Флемінґ відкрив нові ліки – пеніцилін.
Відловлювання бездомних собак – першочергове завдання спецкомісії міськради!
У зв'язку із закінченням у районі Києва великих маневрів Робітничо-Селянської Червоної Армії під керівництвом наркома Ворошилова оголосити понеділок, 17 вересня, неробочим днем для урочистої зустрічі захисників Вітчизни.
Полковник Джейкоб Шик запатентував у США електробритву.
Знову подешевшало пиво для членів профспілки! Пляшка збільшеної до 1/20 відра (0,62 літра) ємкості коштує 30 копійок. Доставка додому безкоштовно!
«Динамо» в колисці
Лазар Федорович Коген з дитинства шкутильгав. Та все ж це не перешкодило йому стати футболістом. Він грав у воротах. Правда, фізичні дані не дозволили добитися помітних досягнень, зате він проявив себе прекрасним творцем і організатором, те, що зараз називають менеджерськими здібностями.
22 липня 1928 року динамівці на «Червоному стадіоні» проводять показовий матч з першою командою «Радторг-службовців», частково общипаною ними ж і тому безпорадною 9:1. Для обкатки був потрібний сильніший суперник, і Бармінський відправляє команду до Білорусії. У звіті про поїздку, опублікованому в «Вечірньому Києві», Лазар Федорович писав:
«Двадцять восьмого вдень, о пів на третю виїхали ленінградським до Гомеля. Нас 16 чоловік. Зайняли три купе.
Після 12-годинної подорожі станція призначення. Впадають в очі афіші: «Динамо» (Київ) і збірна БССР. Початок о 5.30. Грає оркестр музики»… Виявляється, супротивником є не Гомель, а вся Білорусія. У збірній, окрім господарів, гравці Мінська і Полоцька. Стадіон затишний. Ґрунт поля твердий, з травою. Капітан збірної БССР підносить нам квіти…» Далі в звіті дано пояснення розгромній поразці гостей – 1:5 (1:4). Втомилися, мовляв, з дороги, та і суперник виявився зовсім іншого рангу. Очевидно, так воно і було, оскільки в повторному матчі наступного дня відпочилі кияни реваншували – 3:2.
Але начальство