І земля, і зело, і пісня. Роман Іваничук
яка Навою звалась.
І як колядники зупинились перед підхмарним замком, назустріч їм вийшов волхв Ревера, звів уверх руку з мідним келепом й погрозливо замахав ним до чорних сил, примовляючи:
«Чорний чорнокнижнику, злий Чорнобоже, запрошую тебе на Святу Вечерю, та коли не йдеш до мене нині, то не приходь і завтра! Відсилаю тебе в темні бори, в дикі недеї: туди тобі гудіти, туди тобі гриміти, червоні піски переливати-пересипати, а на мою землю тя не пущу, щоб ти й сконав. Амінь!»
І зрозумів Леонтій, що язичницький волхв Ревера дає дорогу новій вірі, й колядники за те віддають йому хвалу:
Ішов місяць по небу
Та й зустрівся з ясною зорею:
Ой зійди, зійди, зоре, де маєш стати —
У пана Івана на його дворі.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.