Трістрам Шенді. Лоренс Стерн
align="center">
35
Клаузула – у юриспруденції спеціальна ухвала чи умова, яка додається до договору.
36
Хоч скільки б разів це повторювалось (лат.).
37
Парки – у давньоримській міфології богині долі.
38
Знаменитий лікар Маннінгем – лондонський лікар-акушер (1690–1750).
39
Зáмки (фр.).
40
Роберт Філмер (1604–1688) – англійський теоретик політики, захищав ідею божественного походження королівської влади.
41
Те Deum (лат.) – «Тебе, Бога, хвалимо» – хвалебний гімн, що входить до християнського богослужіння, особливо широко – католицького.
42
Доказ до особистості (лат.), тобто звернений до переконань і упереджень особи, якій хочуть що-небудь довести.
43
Навчений Богом (грецьк.).
44
Тут перераховуються оратори й ті, хто писав про риторику в античному світі (з однією неточністю: автором «De Oratore» був не Квінтиліан, а Цицерон), а також філологи ХVІІ – ХVІІІ ст., які писали керівництва з риторики і граматики.
45
Доказ, розрахований на неуцтво (лат.)
46
Хай живе дрібниця (фр.)
47
Нампс – зменшувальне від Хамфрі і водночас англійською «бовдур»; Нік – зменшувальне від Ніколас і водночас англійською «чорт».
48
Природна річ (лат.).
49
Епіфонема – вживання пояснювального або окличного речення після стверджувального з тим самим загальним змістом для надання першому більшої ваги.
50
Еротесис – риторичне питання.
51
Папістка – тобто католичка.
52
Пліній Молодший – Гай Пліній Цецілій Секунд (62 – бл. 114) – римський політичний діяч, письменник, адвокат.
53
«Паризма» і «Паризмена» – романи англійського письменника Е.Форда.
54
Римські церковні обряди приписують у небезпечних випадках хрещення дитини до її народження, – але за умови, щоб яка-небудь частина тіла немовляти була видима тому, хто хрестить. – Одначе доктори Сорбонни на нараді, що відбувалася 10 квітня 1733 року, – розширили повноваження повитух, ухваливши, що навіть якби не показалося жодної частини тіла немовляти, – хрещення все ж таки має бути здійснено над ним за допомогою впорскування – pаr le moyen d’une petіte canule, – тобто шприца. – Вельми дивно, що святий Фома Аквінат, голова якого так добре була пристосована як для зав’язування, так і для розв’язування вузлів схоластичного богослов’я, – змушений був, після того як на розв’язування цієї задачі було покладено стільки зусиль, – насамкінець відмовитися від неї, як від другої chose іmpossіble. – Іnfantes іn maternіs uterіs exіstentes (рік святий Фома) baptіzarі possunt nullo modo [Діти, що перебувають в череві матері, ніяким способом не можуть бути охрещені (лат.).]). – Ах, Фомо, Фомо!
Якщо читач цікавиться познайомитися з питанням про хрещення за допомогою