Адвокат із Личаківської. Андрій Кокотюха
id="n_16">
16
Увага! Тут і далі в романі герої однаково вільно спілкуються польською, німецькою, українською мовами, а також використовують російську та ідиш. Епізодичне вживання будь-яких інших мов буде подаватися в окремому перекладі.
17
«Ванька» – побутова назва вуличних візників у Російській імперії.
18
«Жорж» – готель у Львові, яскравий приклад архітектури фешенебельних готелів XIX – початку XX ст. Один із найстаріших готелів міста. Протягом існування неодноразово реконструювався.
19
Клепарів – район Львова, в описані часи робітниче передмістя. До складу міста увійшов 1931 року. Був знаний деревами черех – гібриду вишень та черешень.
20
Нижні Вали – центральна вулиця Львова, вони ж – Гетьманські Вали, теперішня назва – проспект Свободи.
21
Кумпель – старольвівське слово, котре означає «товариш», «колєга», в німецькому оригіналі – «шахтар».
22
«Кур’єр Львовскі» (Kurjer Lwowski) – щоденна польська газета, котра видавалася у Львові з 1883-го по 1935 рік. Тривалий час у її редакції працював український письменник, класик української літератури Іван Франко (1856–1916).
23
Кремпуватися (діал.) – соромитися
24
Площа Ринок, центральний майдан Львова, історичний центр міста.
25
Височайший Маніфест 17 жовтня 1905 року, підписаний російським царем Миколою ІІ на хвилі революційних протестів. Розширював права та свободи громадян Російської імперії. Був фактично скасований 3 липня 1907 року, коли Микола ІІ оголосив достроковий розпуск Державної думи та запровадження змін до виборчої системи.
26
Французький письменник і журналіст Моріс Леблан (1864–1941), відомий своїми творами про поліцейських та їхні пригоди. Серед інших, створив образ джентльмена – грабіжника Арсена Люпена.
27
Кракідали – район Львова, на той час – одна з околиць, котра починалася відразу за Краківським базаром. Був місцем компактного проживання євреїв. Район вважався одним із найбідніших у місті.
28
…на Бульварно-Кудрявській… – вулиця в Києві, тепер носить ім’я одного з активних більшовицьких діячів Вацлава Воровського. До 1917 року там розташовувалася штаб-квартира Київського охоронного відділення, політичної поліції Російської імперії.
29
Згадується справа проти єврея Леопольда Хільстнера, звинуваченого у скоєнні ритуальних убивств. У березні 1899 року в Богемії (теперішня Чехія) було вбито чеську дівчину-католичку Агнешку Грузову. За підозрою заарештували 23-річного волоцюгу-єврея Хільстнера. Під час слідства він свою провину не визнав. Натомість спливли факти, котрі дали змогу звинуватити Хільстнера в іще одному вбивстві, скоєному роком раніше. Процес тривав протягом 1899–1900 рр., супроводжувався єврейськими погромами в Богемії. Хільстнера визнали винним. Смертну кару замінили пожиттєвим ув’язненням, у 1