Скарбниця народної мудрості. Отсутствует
той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
У нього стільки правди, як у решету води.
Стільки правди, як у шелягу срібла.
Стільки правди, як у кози хвоста.
Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
Правда в постолах, а кривда в чоботях.
Де сила панує, там правда мовчить.
Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.
Засип правду хоч золотом, затягни її болотом, а вона наверх сплине.
Біда на світі, коли нема правди!
Пси виють, а місяць світить.
Собака гавка, а мажі йдуть.
Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
Не на брехні світ стоїть.
Брехень багато, а правда одна.
Умій сказати, умій і змовчати.
Давши слово – держись, не давши – кріпись.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Шабля ранить голову, а слово – душу.
Рана загоїться, зле слово – ніколи.
Удар забувається, а слово пам’ятається.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Гостре словечко коле сердечко.
Слово – не стріла, а глибше ранить.
Вола в’яжуть мотуззям, а людину – словом.
Добре слово варт завдатку.
Більше діла – менше слів.
І від солодких слів буває гірко.
Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Слово до слова – зложиться мова.
Не кидай словами, як пес хвостом.
Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.
Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
На чужий роток не накинеш платок.
Хто мовчить, той двох навчить.
Довгим язиком тільки полумиски лизать.
Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
Дурний язик голові не приятель.
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
Смілим одвага владіє.
Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати.
Йдучи по чужу голову, і свою неси.
Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
Кров – не водиця, проливати не годиться.
Голими руками не битися з ворогами.
То не козак, що боїться собак.
Не той молодець, що за водою пливе, а той, що проти води.
Орел не ловить мух.
Мертвого лева і заєць скубне.
Пішого сокола і ворони клюють.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
Не давайся під ноги!
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Або зиск, або втрата.
Вовка боятися – в ліс не ходити.
На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.
Сміливий наскок – половина спасіння.
Як боїшся – не роби, а зробивши – не бійся.
Бережи честь змолоду.
Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.
Сумління – найкращий порадник.
Хто чисте сумління має, спокійно спать лягає.
Добре роби, добре й буде.
Добре