Українська драматургія. Золота збiрка. Иван Котляревский

      Станьмо жалiбно просити:

      (Вместе.)

      Уляна.

      Олексій.

      (Вместе.)

      Олексій.

      Уляна.

      Обнимаются.

      Стецько (выходя из-за ворот). Чи то тебе довго ждати? Вже й борщ поїли, i яловичину покришили, а вона i не iде. (Увидев, что любовники обнимаются.) Бач, з ким тут, вона! Мати не збрехала, казала, що вона, мабуть, з Олексiєм розмовля; а вона добре розмовля, що женихається! Iди ж, iди. Казала мати, що коли, каже, честю не послуха, то жени її у потилицю!

      Уляна. Та iду, зараз iду. – Олексiєчку! не втiкай вiдсiля; я швидко вийду. За слiзоньками i не їстиму нiчого та й поспiшу до тебе. Послiдня наша годинонька, тiльки i наговоритися з тобою. (Плача, уходит во двор.)

      Стецько. Вийдеш, вийдеш, коли-то ще пущу. (Подходит к Олексию.) А ти чого тут, пробишака?

      Олексий. Чого? Я до Уляни приходив.

      Стецько. До Уляни? А зась не знаєш? До Уляни!

      Олексий. Що? ще i сей став на мене гримати!

      Стецько. А то ж i не гримати? Одарка казала: прожени його.

      Олексий. Ти мене проженеш? О, вражий сину? Через тебе така напасть! (Бросается к нему. Стецько, испуганный, бежит; Олексий, поймав его, схватывает за грудь и трясет.) Задушу, анахтемську вiру! О, якби не боявсь грiха, тут би i амiнь моєму супостатовi! (Отталкивает его от себя.) Згинь з очей, католиче!

      Стецько до чрезвычайности испуганный, не может кричать, а стоит в углу и во все время стонет и дрожит.

      Олексий (успокоившись). Дурний i я, що з дурнем зв’язався. Що менi робити? Де ськати помочi? Тяжко моєму серцю! Сам би на себе руки пiдняв! Похожу по горi, поки Уляна вийде; чи не придумаю чого? (Уходит.)

      Стецько (осматривается во все стороны и, не видя Олексия, бегает и кричит). Пробi, ратуйте, ратуйте! Хто в Бога вiрує, ратуйте! Ой, ратуйте!..

      Стецько и Прокип с Одаркою выбегают.

      Одарка (бросаясь к Стецьку). Що, що тут таке? Чого ти кричиш?

      Прокiп. Чи не об’їздчики кого з горiлкою злапали?

      Стецько.

      Одарка.

      (Уходит.)

      Стецько (плачет).

      Прокiп.

      Стецько.

      Одарка (приносит ему большой кусок каши).

      Стецько.