Закохані у львівський дощ. Анастасія Ізотова
власне на що я сподіваюсь? Він мені не подзвонить. Навіщо я чекаю? Навіщо надумую собі ефектну появу зеленоокого принца? Так! Він мене зачепив, але навряд чи ми ще зустрінемось.
І чим більше я думала про те, що Сашко не подзвонить, тим сильніше хотіла зробити хоч щось, щоб побачити його ще раз, розуміючи, що немає змісту щось робити. Однозначно, не можна читати так багато книг про кохання, вони ніколи не відповідають дійсність. Я скоро збожеволію, уявляючи нашу зустріч або дзвінок. Весь день намагалася не думати про нового знайомого, тому думала ще більше; намагалася придумати звичайну подяку в смс, але мені постійно здавалося, що це буде виглядати смішно. Нарешті, після 18-ї я наважилась: «Мама просила подякувати за квіти. І спасибі за прогулянку. Оля».
Як я чекала відповідь! Я так давно нічого не чекала. Йшли хвилини і нічого… Хоч би відповів «немає за що»… Теж мені джентльмен. Пройшла година – телефон мовчав. Навіщо я про нього весь час думаю? В нас не може бути нічого – Сашко тільки провів мене до дому і все. Може в нього щось сталось? Напевне він просто одружений. Нехай ця моя думка і завершить міркування про зеленоокого принца. Яка ж я наївна… Під кінець робочого дня голова гула… чому я не можу не думати про нього?! З роботи я йшла в жахливому настрою: мені просто хотілося сховатися, поплакати, щоб мене ніхто не помічав…. Вперше за довгий час я вирішила послухати музику у навушниках голосно (зазвичай я дуже бережу слух), тим самим сховавшись від усіх. Найкраще під мій настій підійшов новий альбом Стінга[2]. Дякую тому, хто винайшов навушники: в моєму житті зараз не існує нічого крім музики і… дощу. Його тільки не вистачає…. Годі! Парасолька, музика і нічого більше. Піду пішки, подихаю свіжим повітрям. Сашко не з'явиться… Закохатися після першої зустрічі в стороннього і одруженого чоловіка це безглуздя. Треба знайомитися з хлопцями і зустрічатися. Ось цей Сергій (адміністратор) дуже симпатичний. Треба якось зайти подякувати за телефон і може познайомитися ближче. А поки треба подумати, що розказати мамі про вчора.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.