Оргія. Леся Українка
от се вже справді сором, – підслухати, а потім ще й корити.
Н е р і с а.
Підслухати! В нас не такі палати, щоб не було з кутка в куток все чутно!
А н т е й (трохи вражений).
Палати є тепер лиш у римлян.
Було тобі піти за Мецената.
Н е р і с а (лагідніше, ніж досі).
Я не корю тебе, що ти убогий, але яка ж дружина не бажає своєму чоловікові достатків?
А н т е й.
Ну, і собі при тому.
Н е р і с а.
І собі.
Хіба то зле? Я справді не вдалася до того, щоб весь день в ярмі ходити так, як твоя сестра.
А н т е й.
Ти ж і не ходиш.
Н е р і с а.
А думаєш, мені від того легше?
А н т е й.
Якби не легше, ти б сама робила.
Н е р і с а.
В людей на те рабині є…
А н т е й.
Нерісо, від тебе трохи дивно сеє чути.
Н е р і с а.
Бо я сама рабинею була?
Так що ж, я б і на волі заробляла тим, чим тоді, якби ти допустив.
Як я тепер нікому не потрібна, всім на заваді, мов поріг високий, то з того винен ти!
А н т е й.
Ну, годі, люба…
Н е р і с а.
Дозволь мені вступити до театру, то я твою сестру озолочу і буду матері невістка люба, бо, певне, більше зароблю за танці, ніж ти за спів та за науку хисту.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.