Країни світу. Америка, Австралія, Океанія. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Це заповідники, серед яких Природний заповідник Барбадосу, Барбадоський зоопарк та Квітковий заповідник; заказники Національного тресту Барбадосу, зокрема ботанічні сади «Андромеда»; селище-музей Тайрол Кот, що відображає повсякденне життя місцевих жителів; цукровий млин Моргана Левіса, абатство святого Миколая, збудоване у 1663 р., – єдина будівля на острові, де є камін; плантаторський дім «Франсія», грот Харрісона, що являє собою ланцюжок карстових печер зі сталактитами і сталагмітами, – до речі, туристи проїжджають грот на електричному трамваї, а також пам’ятники колоніальної архітектури «Оутерсон-хаус», «Санбері-хаус» та барбадоська синагога. А ще кожного року на Барбадосі проводиться найбільший джазовий фестиваль, на який збираються знамениті джазові музиканти з усього світу.
За милю на південь від Бриджтауна знаходиться Барбадоський музей, на схід від собору Святого Михайла розташований Королівський парк, де росте баобаб, вік якого – десять століть, тобто аж тисяча років! У парку є театр (в минулому – резиденція командувача британськими військами) – «Куїнс Парк-хаус». Основні історико-культурні цінності зосереджені в Барбадоському музеї. Одночасно він є і дослідницьким центром, на базі якого діє Історичне товариство. В музейній науковій бібліотеці зберігаються рідкісні матеріали про Вест-Індію: книги, карти, рукописи та архівні документи (починаючи з XVII ст.). Фонд бібліотеки налічує 159 тис. томів.
Корінними жителями Барбадосу були індіанці аравак, однак іспанці вивезли населення на Еспаньйолу для роботи в шахтах ще до того, як на острів прибули в 1627 р. перші англійські поселенці. В 1637 році на Барбадосі були закладені перші плантації цукрової тростини. Острів став першою територією на Карибах, де почали виробляти цукор. На плантаціях використовувалася праця рабів-африканців, однак у 1838 р. рабство було скасовано. Упродовж трьох століть країна отримувала прибуток від цукрової промисловості: переробляла цукрову тростину і експортувала цукор, мелясу і ром. До речі, Барбадос – батьківщина рому, а знаменитий білий ром «Малібу» виробляється тут уже понад три з половиною століття. Але в наш час основний прибуток державі дає туризм.
У 1885 р. Барбадос отримав власний уряд, у 1950 р. йому було надано загальне виборче право, а в 1961 р. – самоврядування. З 1958 по 1962 р. Барбадос перебував у складі Вест-Індської федерації, яка, втім, проіснувала недовго. До 1966 р. Барбадос залишався британською колонією. Здобувши незалежність, він увійшов до складу держав Британської Співдружності, був прийнятий в ООН, Організацію американських держав, Карибську спільноту та 30 інших міжнародних організацій.
Сьогодні Барбадос – один з найрозвиненіших Карибських островів з високим рівнем життя і розгалуженою туристичною інфраструктурою. Країна пишається своїми традиціями весільних церемоній – тут реєструються шлюби громадян з усього світу. Провести весільну церемонію на Барбадосі вважається дуже престижним у людей найрізноманітніших соціальних прошарків. На острові також є велика кількість