Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії». Ерік Ларсон

      Ларсон уміє перетворювати документалістику на драму. Він здатний знаходити якнайсентиментальніші подробиці та правильно їх використовувати, а також має хист відшукувати оригінальні деталі.

      З кожним розкриттям таємниць Британії та Америки, з кожним клаустрофобно-жахливим моментом на U-20, німецькій субмарині, що торпедувала лайнер, з кожним епізодом на палубі «Лузитанії» Ларсон тільки збільшує напругу сюжету. Він неперевершено вміє помічати іронічні подробиці, відчуває атмосферу часу та може створити захопливу історію – таку, на яку заслуговує «Лузитанія».

      Ця книга може змусити Леонардо Ді Капріо позмагатися за право долучитися до її екранізації.

      У своєму захопливому дослідженні останніх днів того, що колись було найшвидшим лайнером у світі, Ларсон дивовижним чином оживлює минуле. Він знаходить телеграми, журнали, любовні листи й розповіді свідків, він занурює нас у сповнені інтриги подробиці й у такі речі, про які ми навіть не підозрювали… Це гостроцікава, драматична та потужна історія.

      Ларсон – журналіст, який створює документальні книги. Але вони читаються наче романи, поглинаючи з головою. І ця – не виняток. Я знав багато про «Титанік», але майже нічого – про «Лузитанію», і ця книга допомогла мені закрити всі прогалини… ще й як!

      Ця сповнена деталей розповідь захоплює й показує, що насправді сталося набагато більше подій, аніж про це відомо загалу. Історія Ларсона – найбільш яскрава та насичена напругою з-поміж усіх написаних досі. Він примудряється знайти справжню емоційну силу в страшному злитті «великих і до болю малих» подій, спорудити декорації для останніх миттєвостей агонії корабля.

      Ця історія привертає увагу й не дає відволіктися… Майстерно вибудувана напруга… Ларсон наче переносить читача просто на борт корабля, до всіх пасажирів. Оповідь просто-таки дихає самим життям.

      Ларсон має дар перетворювати історичні факти на популярні історії, і ця книга – ще один зразок цього. Вона тримає читача в постійній напрузі, а це неабияке досягнення з огляду на те, що ми всі знаємо про перебіг подій. Цю напругу просто неможливо витримувати.

      Страшна, але захоплива історія. Коли два судна зустрічаються, напруга сюжету залишає далеко позаду «Щелепи». Потоплення просто не може статись, але його й не уникнути. Щоправда, уболівати за акулу ви не будете, проте неймовірні подробиці швидко заповнять вашу увагу й ніколи вже не відпустять.

      Ерік Ларсон досяг неймовірного успіху завдяки своєму вмінню подавати історію в суперпопулярних творах, які читаються наче трилери. Він справжній майстер напруги в документальному жанрі.

      Ларсон яскраво зображує катастрофу корабля й так вдало переміщує читача в мікрокосмос морської подорожі, що в другому класі навіть краще, ніж у першому.

      Ларсон – неперевершений оповідач і пошуковець, який не знає втоми.

      Ларсон знову демонструє свій талант у сплетінні простодушності, наклепу та інтриг. Він вправно малює словом життя на борту лайнера й знайомить читача з політичною ситуацією того часу. У його книзі панує неперевершена атмосфера, заснована на глибокому вивченні теми й надзвичайній бібліографії. Жоден його персонаж не залишить читача байдужим, як і розповідь про потоплення й випробування, через які довелося пройти тим, хто вижив.

      Якщо ви шукаєте динамічну та емоційну історію про одну з найжахливіших морських катастроф, то ця книга запаморочить вам голову. Ларсон – надзвичайний оповідач, і йому чудово вдалося подати історію в координатах подій на «Лузитанії», U-20 та в політиці.

      Ларсон чудово розповідає про долю «Лузитанії». Книга вражає кількістю судових подробиць та деталей останнього плавання лайнера. Так, ми всі наперед знаємо, чим завершиться це плавання, проте Ларсону вдається тримати читача в напрузі. Він провів неймовірне дослідження останнього тижня корабля – його книга так і проситься в Голлівуд.

      Точна й досконало досліджена історія переміщує вас просто у вир подій. Ларсон володіє майже чарівним талантом брати заздалегідь усім відомий сюжет і перетворювати його на щось захопливе, дивовижне й неперевершене.

      Професійно побудована історія про особисту й загальну погорду, про державні інтриги й таємниці – з яскраво виписаними неймовірними збігами та промахами, що привели «Лузитанію» до катастрофічного удару. Стиль Ларсона неперевершений.

      Ларсон має дар знаходити дрібні особисті подробиці, що воскрешають історію. Його розповідь про затоплення корабля та жахливі 18 хвилин, які пройшли від моменту удару до повного зникнення