Українська міфологія. Володимир Галайчук

---

Скачать книгу

---

і так і стоїть там той годованець і робить бізнес».[669]

      Попри це, є кілька варіантів походження (набуття) годованця. Згідно з одним із них, домашній чорт походить від душ померлих неохрещеними дітей:

      – «Як дівка чи хто вержуть дитину некщену, шо воно не мало хреста, та з нього був годованець».[670]

      – «Годованець звідки береться? Тому шо там є якийсь змíток, вóкидок. Той викидок дівчина чи жінка ни ховала на цвинтарі, а вона його десь там притаїла дома, десь закопала біля будинку, аби родичі не знали. Ото й воно нехрищéне, людина, а воно нехрищене, і з того і пошов годованець, пішла нечиста сила».[671]

      – «То ті вборти ховали, де могла запхати. («І що на тім місці потім було?» – В. Г.) Та біда. То воно годуєця дев’їть днів, а потому, через дев’їть років, воно дістало свою силу і пішло».[672]

      – «Як відійшла дитина, то був такий приказ, шо та жінка, – така кушка, шо косар носит, і запиха за ремінь, і то в ту камінь носит, – мала м жінка тоту вже кушку, і тоту дитину, шо вже відійшла. Шо вже там било, в тоту кушку маєш пхати. І мала йі запхати десь в таке дерево, шо в тім дереві є діра, шо то дерево гниле, порохнаве, шо має діру. […] І говорять, же за сім років получаєтся там жива істота. Називают – годованець ше получає».[673]

      Колоритну бувальщину із с. Тисовиця про такого годованця-некрещеника, який спочатку жив у дуплі верби, а потім допомагав своєму живому братові, зафіксував М. Зубрицький у с. Мшанці.[674] Її варіанти побутують у гірських селах і дотепер.

      Поширеною є історія про те, як годованця купували з якою-небудь річчю. Якби покупець не відповів на пропозицію «непрóстого» купити щось «зо всім» (мовляв, я все не купую – беру тільки те чи те), до нього перейшла б і «біда». Здебільшого у таких випадках покупець набував годованця мимоволі:

      – «Ну, з чимось передають. Во, наприклад, там шось купуєте в них, чи ягоди, чи хату, та й вони кажуть: «Бери зі всім», – а якшо ти скажеш, шо береш зі всім, та й вже з тим чортом візьмеш, а треба казати: «Я беру (або купую) те, шо бачу, от те я беру». А як скажеш, шо береш зі всім, та й вже тобі передасть».[675]

      – «То вже його хіба тре’ продавати зо всім, бо так його не віджéнеш. А котрі люди знают, то кажут, шо ти мені зо всім не продавай, а тілько корову чи шо там».[676]

      – «Оце якби ви чули, шо той ґазда продає і каже: «Я вам продаю з усім». Значóть, він продає злого духа. І сам збуваєці вже його, а передає тому другому».[677]

      – «То ше коли тобі продають шось і кажуть: «Оддаю зо всім», – то не можна брати, бо то того моцейника продають».[678]

      – «Можна хату зразу з тим чортом купити, як тобі кажуть: «Оддаю зо всім!»[679]

      – «Оце ви, молоді, аби ви стерегли сі, як вам хтось таке предлагає: «Купи в мене зо всім», – то аби ви знали, аби ви то ніколи не купували. От ти кажеш: «Я купую», – він: «Бери в мене зо всім»… Ти платиш гроші і купуєш його».[680]

      – «Як продає зо всім, то треба казати: «Не треба мені того зо всім». Як знає».[681]

      – «То колись

---

Скачать книгу