Українська міфологія. Володимир Галайчук

---

Скачать книгу

---

то всьо, то вже твій. Той вже тобі перейде».[687]

      – «Беріть з усім – то це може передати. Як-от корову продає і шнурка свого дає. Шось казали – шо не хочу».[688]

      – «Як купляєш корову – не давай гроші в руки. Кóдай гроші на землю і кажи: «Я беру тіки корову, а не то, шо є з коровою». Бо мож дітка купити».[689]

      – «Купиш собі: коня, батіг, – бери зо всім… Приходиш до хати, а він вже в хаті сидит».[690]

      Омофонія назв «з усім» і «за сім» спричинилася до того, що й число сім вважали небезпечним під час купівлі:

      – «Не мож купувати нічого за сім і зо всім. Бо то мож за тано в міскі купити того».[691]

      – «Ніколи в житті, як зі всім, або ще як в ціні є сімка, ну як-от тридцять сім чи шістдесят сім».[692]

      – «То за сім, кажут, шо нічо’ не купуй. І навіть і береш гроші, чи жичиш, чи шо, то аби с оден рубель відобрав, а, каже, за сім не купуй і за сім не продавай».[693]

      – «Ну то то кажуть, шо се осесю нечисту силу… Шо каже: «На тобі… Тобі за кілько? За сім?» Каже: «На тобі з усім». За сім, кажут, шо не можна купувати і не можна продавати. То відказував, шо не хоче, шо не бере з усім».[694]

      – «Юзик, щезло, диявол. Кажут, шо не продавай сім, бо буде з усім. За сім не можна було продавати – вісім давай, дев’їть, десіть».[695]

      Люди, які набули годованця через незнання, зазнавали від нього лише шкоди:

      – «А як у Юзі корова. Розкопали якийсь там корч, ну, а він там був, в тім корчи. Ну та й розкопали, ну а та жінка, шо вже в неї був, та й принесла муки, каже: «А я тобі даю з мисков, з усім, бери собі ту муку». В неділю. Та й всьо… [То] корову так мучило, шо гибель бýла. Кров з корови текла. Нать міліцію викликали, ну а міліція так його загрузила, шо як будеш говорити, ’би с знав, шо ми тебе випишемо… Так ся чоловік мучив. Ну а потому якийсь з Розсівни (с. Росільна – В. Г.) прийшов, каже: «Николо, скажи Юзеви, най прийдé до мене, я йому помóжу його продати». І так продав. То дійсно правда. Його не збудетесь».[696]

      – «А в мами такі були люди, шо продали [їм]. З Угринева. Привéла жінка чоловіка [до мами-ворожки]. І в него був син лікарем, донька вчительков, – не такий дурний був, бо не вивчив би тих дітий. Ну та й привела, а він такий страшний, все каже: «У-у-у! У-у-у!» (ричить – В. Г.). А я кажу: «Мамо, а шо це він?» І так вив, вив… Мама потім каже: «Купив собі…» Пішов на базар та й хотів купити конюшини. А там була конюшина така тана (дешева – В. Г.), шо страшне. Підійшов та й каже: «По чому в вас конюшина?» Вона сказала. Він думає «Треба купити, аби танше». Ну та й купив. Вже так відніс. А та жінка вже десь щезла. Так відніс десь три-штири метри, і не годен від землі відірвати – десь двадцать п’ять кільо. А він купив нечисту силу ше з тим. Відриває – і не може. Вони лишили там то всьо і пішли. Вони прийшли д’ хаті, але він такий слабий, шо не годен д’хаті прийти. Та й, каже, прийшли д’хаті, ну та й чоловік не йде до хати, але йде до стайні. Шось таке йому зробилося в голові. Та й в стайні його в яслі упакувало шось. Так угору раком. І

---

Скачать книгу