Ідеальний командний гравець. Як розпізнати і розвинути три основних якості. Патрік Ленсіоні
у компанії пішов глибше управлінського рівня.
Клер трохи натиснула:
– Що ще ти дізнався?
Джефф завагався, не бажаючи говорити в присутності співробітників нічого такого, що могло б здатися їм занадто критичним. Та потім відкинув сумніви.
– Ну, як би нам не хотілося бути згуртованою компанією і брати на роботу командних гравців, я не думаю, що ми розуміємо, що це означає. Для мене це здається схожим на лотерею.
Щоб підтвердити свою точку зору, Джефф повернувся до Коді:
– Що ти відповів під час інтерв’ю, коли тебе спитали про довіру та конфлікт?
Той знизав плечима і посміхнувся, майже винувато:
– Ну, припускаю, що я сказав їм, що заслуговую на довіру і не проти участі у дискусіях.
Джефф кивнув, а потім поставив напівриторичне питання:
– Як ти думаєш, а хтось каже: «Мені слід вам сказати, що мені важко довіряти, я не визнаю своїх помилок, і в мене бувають спалахи люті»?
Вони засміялися.
– І я вбиваю сокирою, – додав Боббі, викликавши ще більше сміху.
Клер пояснила:
– Ну, ми оцінюємо кандидатів не лише за тим, що вони кажуть. Важливо й те, як вони це кажуть, як поводяться під час співбесіди.
Джефф не хотів бути надто брутальним або неприємним.
– Ти маєш рацію, Клер. Я це розумію. Мені просто цікаво, чи розуміємо ми, що шукаємо. Які показники свідчать, що кандидати мають п’ять розроблених нами відмінностей у поведінці?
Клер кивнула й одночасно знизала плечима, що могло означати, ніби вона визнала його точку зору.
Джефф подякував групі за їхній час та висловлені точки зору, а потім повів Боббі та Клер до «офісу Боба», як він ще й досі його називав.
Частина третя
Відкриття
Джефф почав, перш ніж вони встигли присісти:
– Я переконаний, що ця робота в команді і є ключем до підбору кадрів та всього іншого.
Боббі зреагував першим:
– Згоден. Нам потрібно, щоб наші рекрутери відразу ж узялися за роботу, Клер.
– Зачекайте секунду. – Джефф сів, поклавши ноги на стіл. – Гадаю, що взяти на роботу вісімдесят чоловік буде важче, ніж ми думали. – Перш ніж Клер встигла підтвердити чи спростувати його думку, він продовжив: – Я маю на увазі, скільки ми найняли торік? Двадцять?
Клер виправила його.
– Майже тридцять.
– Правильно, – пояснив Джефф, – але через плинність кадрів з тридцятьох залишилося двадцять.
Клер кивнула.
Джефф поставив їй наступне запитання:
– Добре, а тепер нам доведеться найняти більш ніж удвічі більше за цю кількість. То як ви гадаєте, нам буде легше чи важче знайти хороших командних гравців?
Вона подумала про це якусь мить, перш ніж відповісти:
– Ну, якби нам і було легше, це не мало б жодного сенсу. Я маю на увазі, більша кількість, більше людей, більше терміновості. Як би мені не хотілося бути оптимістом, я думаю, що це буде складніше.
Боббі кивнув, розуміючи її логіку.
Джефф продовжував:
– А