Світова гібридна війна: український фронт. Коллектив авторов
загроз в інформаційний простір і внутрішню сферу Російської Федерації».[124]
За прикладом китайської влади (йдеться про «Великий китайский файрвол»), а також Ірану, Куби, Північної Кореї тощо нинішнє російське керівництво взяло курс на «суверенізацію Інтернету». А це означає вихід із глобального інформаційного простору і побудову власного «золотого щита», який відгородив би населення РФ та інших країн, залежних від РФ, від спокус та загроз ГІП. Щоправда, російські керівники іноді ставлять проблему «з ніг на голову» й заявляють, що їхні проекти «суверенізації» мають на меті не ізолювати Рунет від зовнішнього світу, а навпаки – захистити його від ізоляції на випадок, якщо США, приміром, відключать Росію від системи IP-адресації (запит IP-адреси не дасть з’єднання з потрібним оператором). У цьому дусі слід розглядати і спроби російського керівництва щодо «суверенізації Рунету» через створення його «резервної копії».[125]
Україна значною мірою узалежнена від Рунету та його інформаційних ресурсів. За оцінками експертів, щонайменше 50 % усіх міжнародних зв’язків України зі всесвітньою мережею припадають на РФ. А завдяки популярності «ВКонтакте», Yandex та «Одноклассников» серед наших співвітчизників 55–60 % Інтернет-трафіка йде з країни-агресора. За даними Gemius, у січні 2016 р. у ТОП-10 найпопулярніших серед українців сайтів чотири були «родом» із РФ: vk.com і mail.ru (2-ге і 3-тє місця – відразу після google.com), yandex.ru та ok.ru (5-те і 9-те місця).[126]
В умовах гібридної війни з РФ подолання Рунет-залежності є нагальним імперативом української інформаційної політики й вимагає відповідних заходів владних структур, незалежних інтернет-організацій та кожного громадянина зокрема.
Світова гібридна війна як породження російської геополітики
Розділ 4
Стратегія імперського реваншу
За загальною редакцією Розумного М.М.
АВТОРИ:
Валюшко І.В. (4.1), Горєлов Д.М. (4.1), Караваєв В.С. (4.1), Здіорук С.І. (4.2), Лозовий В.С. (4.2), Павленко І.А. (4.2), Степико М.Т. (4.2), Власенко Р.В. (4.3), Дубов Д.В. (4.4).
Эй, Россия, нельзя ли чего поновее?
4.1. Консолідація політичного режиму
Політична система сучасної Російської Федерації пройшла складний еволюційний шлях, що за своєю логікою відтворює традиційний цикл російського імперського державотворення. Він пролягає між спалахом внутрішньої і зовнішньої агресії та черговою суспільною депресією, породженою її наслідками. Протягом 1990–2000 рр. ми спостерігали наступний етап цього історичного циклу – перехід від «смуты» і «безвременья» до нового спалаху активності, що відбувається на тлі актуалізації традиційних російських мотивацій – манії величі та манії переслідування.
Протягом 1990-х років у РФ, як і в більшості інших колишніх «радянських республік», відбувалася послідовна деградація конституційно-правових відносин, що супроводжувалася утвердженням негативних