Риль. Любов дракона. Катерина Боброва
на вухо:
– Не чини опір, моя мила темна, тільки гірше буде. Тут все відбувається так, як хочу я. Захочу – тебе будуть катувати довго і наполегливо, поки не скажеш все, що нам потрібно, а захочу – і це припиниться в одну мить, а ти вийдеш звідси живою і неушкодженою. У моїй спальні недавно місце звільнилося…
– Гад! – задихнулася від гніву Риль. Вона повільно повернула голову і з ненавистю глянула в чорні холодні очі, а потім з насолодою плюнула йому в обличчя.
– Тварюко! – відсахнувся Харзер, витираючи плювок. Він підняв був руку для удару, але слова Радника його зупинили.
– Я так розумію, вам відмовили, Ваша Високосте, – трохи глузливо промовив Радник, – схоже, пропозиція була надто щедрою. Твоя стійкість гідна поваги, дитя, але не думаю, що буде розумно і далі дратувати Харзера. У нього дуже важка рука.
Риль мовчки дивилася в червоні від недосипання очі Радника.
– Чи ти прагнеш швидкої смерті? – розгадав її задум Радник і посміхнувся, – непоганий план, але нам дуже необхідна інформація, а ти явно щось знаєш про викрадення принцеси.
– Все, що я знала, я розповіла. Даю слово. Решта не має відношення до викрадення і нічим вам допомогти не зможе, – Риль говорила спокійно і твердо, дивлячись в очі Раднику. Він – її єдиний шанс.
– Слово, – залився гавкаючим сміхом Харзер, – яке слово може дати темна? Будь-яке твоє слово – чергова брехня! Та ваше погане плем'я можна тільки вогнем та тортурами розговорити.
– Щось тут не сходиться, – задумливо мовив Радник, уважно дивлячись на дівчину, – я не відчуваю брехні в її словах. Піду-но я за братом Ніілом, може, він ще не поїхав. Без нього нам не розібратися.
Радник встав і вийшов за двері, забравши з собою стос паперів.
– Старий щур, – в роздратуванні сплюнув на підлогу Харзер, – скільки років працював радником, а нюх як у молодого собаки. Але нічого, нам вистачить часу зайнятися тобою, моя мила. А по темних ніхто плакати не буде.
Риль схопилася з місця і притулилася спиною до стіни. Тепер, коли маски скинуті, вона готова дорого продати своє життя. Трійця задоволено зареготала – потішно, що жертва вирішила чинити опір наостанок.
Риль пощастило. Її мучителі піддалися грі, забувши про час, відволіклися від Радника, і цілком віддалися розвазі. Не дарма, ох, не дарма дівчина свого часу ходила в школу бою. Хоча нічого дивного в цьому не було, п'ятихвилинний спаринг з викладачем входив до переліку прийомних іспитів. Імовірність переміщення мага в недружнє місце завжди висока, та й антимагічні амулети не така вже й рідкість. Іноді немає нічого надійнішого, ніж хороша двійка в голову, подарована супротивнику.
Удар збоку, блок, удар зліва, блок, і пропущений удар обпікає вилицю. Риль кривиться, але стійку не втрачає. Удар у живіт зупиняє дихання, але в голові від болю прояснюється. Стає гірше, коли Його Високість вирішує, що гра все ж затягнулася і дістає з піхов кинджал. Риль мигцем встигає відзначити, що її приріжуть благородним клинком. Десяток секунд їй вдається ухилятися від хижого леза. Однак все частіше воно залишає