Стів Джобс. Марія Сердюк
техніці, обидва насилу ладнали з оточуючими, вважаючи їх нестерпно нудними. Не дивно, що вони одразу стали нерозлийвода.
Увесь вільний час Стів і Білл присвячували електроніці. Вони усамітнювалися в сусідських гаражах, які інженери переробляли під майстерні, і там старанно розбирали різноманітні прилади, вивчали мікросхеми та копирсалися в різних дротах. Їх не хвилювали типові підліткові проблеми – спілкування з однолітками, спортивні секції та дівчатка, яких можна було смикати за коси. Однокласники вважали їх схибленими.
На одній вулиці з Фернандесами жила родина Возняків. Голова родини, Джеррі Возняк, працював інженером у компанії Lockheed, яка займалася літаками. Оскільки батьки Фернандеса не були пов’язані з електронікою, то наставником і вчителем Білла у цій справі став саме Джеррі Возняк.
Син Джеррі, Стівен, теж захоплювався електронікою та час від часу допомагав Фернандесу з підготовкою до наукових виставок. Цей високий гладун, якого всі називали просто Воз, був на п’ять років старший за Білла і на той час навчався в університеті.
Білл, звісно, не міг не познайомити з ними свого ліпшого друга. Однієї чудової днини Фернандес запросив Джобса подивитися комп’ютер, який вони створили з Возом. Тоді відбулася перша зустріч Стіва Джобса та Стіва Возняка. Їхнє знайомство, без сумніву, стало доленосним.
У свої вісімнадцять років Стів Возняк був справжнім фахівцем в галузі електроніки. Джобс і Фернандес, на п’ять років молодші, та ще й учні школи, були звичайними підлітками. Та й про електроніку насправді вони знали не так вже й багато. Так, їм подобалося розбирати електронні прилади. Однак набагато більше їх захоплювали якісь кумедні трюки з мікросхемами, а не серйозна робота. А от Возняк на той час уже розробив схеми друкованих плат для вдосконалених комп’ютерів. А також регулярно навідувався до бібліотеки, де читав найсвіжіші матеріали з електроніки.
Джобс давно не зустрічав рівних собі за знанням електроніки, тому Воз його просто підкорив. Перша людина, яка знає про мікросхеми більше, ніж Джобс! Фантастика! Можна сміливо стверджувати, що ці двоє знайшли один одного.
Стів і Стів так здружилися, що навіть Білл Фернандес відійшов на другий план. Здавалося, що і Джобс, і Возняк зліплені з одного тіста. Обидва не любили галасливих компаній, обидва завжди були заглиблені у власні думки. Обидва були дуже замкнутими, жоден із них не брав участі в тусовках. Їхня п’ятирічна різниця у віці компенсувалася величезною, всепоглинною любов’ю до електроніки. Обидва могли говорити про неї безкінечно.
Різниця полягала лиш у тому, що в Джобса хоч і було почуття гумору, однак сам він ніколи не сміявся. Часом він, звісно, усміхався, і навіть міг пожартувати, однак рідко хто чув від нього дзвінкий сміх. А от Возняк, на відміну від Джобса, був справжнім клоуном. Він постійно реготав і обожнював смішити людей.
«Сміх – то єдина сфера життя, яка цікавить мене опріч мікросхем, – казав Воз. – І лише жарти можуть відволікти мене від техніки».
Ці