Стів Джобс. Марія Сердюк
безплатно дзвонити по міжміському та міжнародному зв’язку. Хлопці просто відтворювали сигнали телефонної мережі – ото і все! Імітуючи сигнал, вони підключалися до телефонної мережі, потім набирали телефонний номер і… Рахунки за телефон, напевно, приходили би космічні!
Цих хуліганів називали фріками, у ті часи існувала ціла субкультура. Фріки спеціалізувалися виключно на зломі телефонних мереж і робили це різними способами.
Наприклад, один із фріків, котрий мав абсолютний слух і голос, міг видавати звук потрібної частоти без усіляких додаткових пристроїв. Інший фрік, якого всі називали Капітан Кранч, випадково дізнався, що свистулька, яку виробники вкладали під обгортку з вівсяними пластівцями Cap’n Crunch, може видавати звук у потрібній тональності. Саме цей сигнал перемикав дзвінки в телефонній мережі.
Публікація про цих фріків дуже зацікавила Возняка. Він одразу зателефонував ліпшому другові Джобсу, і вони вже вдвох уважно вивчили текст. Згодом хлопці довідалися, що під псевдонімом Капітан Кранч переховувався Джон Дрейпер. Це був один із перших в історії комп’ютерних хакерів. Стів і Стів захотіли познайомитися з ним. Певна річ, вони це зробили.
Після знайомства з Джоном обидва Стіви дізналися, що для набору номера він використовував саморобний пристрій під назвою Blue box («Синя коробочка»). Це був кнопковий пристрій синього кольору, за розміром завбільшки з книжечку. Якщо хтось натискав на ці кнопки, то на телефонну лінію посилалися сигнали. Вони відповідали набраним номерам. «Синя коробочка» з’єднувала з якимось абонентом, і можна було безплатно з ним розмовляти.
Возняк і Джобс перейнялися ідеєю виготовити таку саму «коробочку». Воз придбав необхідні деталі й невдовзі диво-пристрій був готовий. «Синя коробочка» від Возняка відтворювала сигнали з необхідною точністю та дозволяла здійснити дзвінок у будь-яку точку світу.
Щоб випробувати свій винахід, друзі спробували додзвонитися до дядька Воза в Лос-Анджелесі. Але хлопці помилилися номером.
«Привіт! Ми телефонуємо вам безплатно! Ми телефонуємо вам безплатно!» – радісно заволав у слухавку Возняк.
Абонент по той бік дроту не поділяв його радості: адже друзі подзвонили йому серед ночі, коли він солодко спав!
«Ми телефонуємо з Каліфорнії! З Каліфорнії! За допомогою «синьої коробочки»!» – кричав разом із Возом радісний Джобс.
Співрозмовник, звісно, нічого не второпав. І накричав на друзів у відповідь. Щоправда, крики ці були не такими радісними. Але то пусте – головне, що прилад працював!
Найцікавіше, що спочатку друзі навіть і не подумали про те, що «коробочки» можуть принести їм гроші. Вони просто розважалися, телефонуючи в різні куточки земної кулі, та влаштовували розіграші.
Наприклад, якось Воз додзвонився навіть у Ватикан. У розмові він представився Генрі Кіссінджером – так тоді звали помічника президента Америки з питань національної безпеки. Воз попросив до телефону Папу Римського – найголовнішого католицького священика.
«Ми з президентом США Ричардом