Світло, яке ми втратили. Джилл Сантополо
моє повідомлення з Нью-Йорка було наче промінь, спрямований з іншої планети. Фестиваль «SummerStage»? Гемптонз? Я навіть не уявляла, що ти думав, коли читав це. Але потім? Потім я не могла зрозуміти, як ти можеш ігнорувати мене. Як однієї миті ти міг кружляти мене, цілувати й казати, що через мене почуваєшся непереможним, а потім раптом щезнути.
За два місяці після твого від’їзду від тебе надійшов мейл. Перший, який ти мені написав, відколи потрапив до Іраку.
«Радий, що в тебе все гаразд! Тут усе шкереберть. Вибач, що не відповів раніше. Тут важко пристосуватися, але робота мені подобається. Завдання виконано, але вони трохи мене ще потримають. Сподіваюся, ти гарно проводиш час у Нью-Йорку!»
Я перечитувала цього листа, мабуть, сотню разів. Або дві сотні. Аналізувала кожне слово. Кожен розділовий знак. Шукала приховані значення, будь-яку здогадку, за яку можу зачепитися й зрозуміти, як ти себе почуваєш або про що думаєш. Намагалася з’ясувати чи сумуєш ти за мною, чи знайшов собі іншу.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.