Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях. Даниэлла Лапорт
хлопець відповідь», – подумала я.
А потім мій наставник перервав мовчання. Його слова прозвучали м’яко й водночас категорично; доброзичливо, проте страшенно серйозно:
– Ви підприємець чи хто?
То було запитання, не критика. І воно повисло в повітрі, ніби меч над вівтарем. Здається, я навіть чула, як десь далеко б’ють барабани племені. Я мала пройти випробування. Двері №1: Самоповага. Розрахунок на власні сили. Самовизначення. Двері № 2: Збереження поваги дуже багатого, високоінтелектуального інвестора, який щиро прагне допомогти. А дуже багаті, високоінтелектуальні, щиро готові допомогти інвестори – не ті люди, у стосунках з якими варто спалювати мости. До того ж я була безмежно вдячна йому за все. Я була просто вимушена правильно відповісти на його запитання.
Закон джунглів. Їсти, аби не з’їли тебе. Кусати, якщо вкусили тебе. Бути безжальним.
Уся кар’єра промайнула переді мною за мить – ніби поворот з автостради, повз який ти проносишся на високій швидкості. Коли мені було вісім, я продавала лимонад за стійкою – і мала прибуток, до речі. Потім я організовувала продаж квитків на шкільний карнавал (батьки мали сплачувати подвійну ціну). Я вмовляла банкірів надати кредити під вигідніші відсотки, а інвесторів – вкладати свої гроші («Ми станемо справжнім проривом!»). Моє ім’я було на розгортках найвпливовіших журналів і в тисячах пошукових запитів користувачів інтернету. Я наймала співробітників і звільняла, потім наймала ще більше. IP11, CEO12, COO13. Я встигала творити дива до COB14, щоб отримати ROI15. Звісно, я… підприємець. Чи ні?
Я не людина, яка співає.
Я мовчазна в душі.
Я не мій будинок, моя автівка, мої пісні.
То лише зупинки на моєму шляху.
І тут до мене дійшло. Я неправильно дала собі визначення – тобто не зовсім правильно. Я глибоко вдихнула й витримала паузу. Я була готова до того, що Ланс підніметься з-за столу й піде, назвавши мене безнадійним романтиком, не здатним керувати жодною династією. «Було приємно познайомитися, тюхтійко!» Нарешті я усвідомила беззаперечну правду.
Тож я визнала:
– Я гуманістка.
І уточнила:
– Яка волею обставин є підприємцем.
А потім прямо заявила:
– І вважаю, що можу захистити себе, нікого не кинувши.
От і полегшення. У той момент я вже не хвилювалася, раптом Ланс кине мене, бо щось усередині ніби стало на своє місце: безжальне співчуття. Так, мені набридло терпляче зносити дурнів. Ні, я більше не терпітиму мило та натхненно чиюсь негідну поведінку, в тому числі власну. Спочатку я одягну свою кисневу маску. Я застосовуватиму свою владу на повну. І домагатимуся цього без помсти, образ, із вдячністю за все, що маю. У душі я муркотала, мов пантера на своєму дереві. І всміхалася.
Я, напевне, пройшла випробування,
Пола Коул (нар. 1968) – американська співачка, авторка пісень.