Рослини. Отсутствует
речовини до інших тканин рослини. Крім того, жилки виконують роль «скелета» листка, надаючи йому міцності та форми.
Між клітинами епідерми існують маленькі отвори – устя.
Через них проходять гази і водяні пари. На нижній поверхні листка їх завжди більше, ніж на верхній. Клітини, які оточують устя, при нестачі води змикаються, а при зайвій кількості розсуваються.
У вищих рослин на один квадратний міліметр поверхні припадає від 40 до 500 устячок.
Крім того, епідерма часто має різні волоски, воскові нальоти і стовщення, які захищають рослини від сухості або зайвої вологості.
За формою листки надзвичайно різноманітні. В одних, наприклад у верби, вони довгі й вузькі, а в інших, наприклад у каштана – із загостреними краями. У жоржини – складні. Вони виростають з кожної бруньки по декілька штук і поєднані одним черешком. Листя лопуха таке велике, що іноді може замінити парасольку, а листя ряски тільки трохи більше за краплинку води.
Найбільші листки мають пальми. В деяких з них вони просто величезні. Так, на острові Шрі-Ланка у Південно-Східній Азії ростуть парасолькові пальми, віялоподібні листки яких сягають 8 м у довжину і 6 м у ширину. З них роблять гарні парасольки та віяла. Величезні листки-пір’їни бразильської пальми рафії тедігера сягають у довжину 20 м, а в ширину – 12 м. А в Амазонії росте гігантська водяна лілея, вікторія амазонська. Її круглі листки, 2 м у діаметрі, лежать на воді мов величезні сковороди. Вони здатні витримати вагу до 80 кг, але краплини дощу легко пробивають їх наскрізь. Якщо перевернути лист нижньою поверхнею вгору, то можна побачити, що з його центра виходять товсті жили, розташовані, як спиці в колесі. Кожна з них, поки дійде до краю, багато разів ділиться, тож у результаті утворюється суцільна мережа, яка і надає міцності листу.
Величезні листки вікторії Зворотний бік листа вікторії амазонської амазонської
Ось такими різними бувають листя дерев
Ця конструкція є такою досконалою, що її в 1850 р. використав для будівництва відомого Кришталевого палацу англійський архітектор Джозеф Пакстон. Замолоду, до речі, він страшенно захоплювався садівництвом і добре знав рослини.
У нашій кліматичній зоні листки рослин прагнуть здобути якомога більше світла, тому розташовані так, щоб не затінювати один одного. Порядок їх розташування називається листовою мозаїкою і дає можливість максимально використати сонячну енергію.
Листова мозаїка винограду
Як усе живе, листки мають свій термін життя. В нашому кліматі він зазвичай дорівнює вегетаційному періоду, тобто періоду, коли рослина росте. Взимку малесенькі листочки кущів та дерев ховаються у бруньках. Вони дуже маленькі і щільно згорнуті, а навесні починають розпускатися і швидко досягають звичайного для тої чи іншої рослини розміру. Восени ж спостерігається справжнє диво: листя змінює свій колір і опадає. Чому це відбувається? Виявляється, що в кожному