Рослини. Отсутствует

      Форми стебла надзвичайно різноманітні. Воно буває в’юнким, звивистим, шипуватим, членистим, бочкоподібним, може нагадувати солому і таке інше.

      Від стебла відходять гілки та пагони. Найчастіше вони починають рости майже від землі. Є багато й таких рослин, у яких гілки, пагони, а іноді й листя ростуть тільки на значній висоті. Такими, наприклад, є сосна, дуб, пальма. А деякі рослини утворюють під землею дещо змінені пагони, на яких розвиваються бруньки, додаткові корені, а іноді навіть і листя. Такі пагони утворюють, наприклад, пирій, конвалія, пшінка. Вони називаються кореневищем і служать для накопичування поживних речовин та розмноження.

      Частина стебла, на якій розташовані листки і бруньки, називається пагоном. На його верхівці міститься верхівкова брунька, яка складається із зачаткового стебла і притиснутих один до одного зачаткових листочків, які прикривають її зверху.

      У листяних та мішаних лісах України росте добре відома вам конвалія. її напрочуд гарні сніжно-білі квіти-дзвоники з тонким ароматом масово продають навесні у великих містах. З довгого повзучого кореневища конвалії щороку відростає два-три великих прикореневих листки та безлисте квітконосне довге стебло. Але розмножується конвалія не тільки завдяки кореневищу. Після запилення комахами на місці квіток утворюються кулясті ягоди, які достигають восени і набувають ясночервоного кольору. їх охоче поїдають птахи і розносять насіння на великі відстані. Конвалія є важливою лікарською рослиною. Препаратами з неї лікують серцеві хвороби. На жаль, конвалії загрожує винищення. Вона потребує охорони.

      Під ними схований конус наростання – твірна тканина, клітини якої відповідають за поділ і розмноження. Аналогічні бруньки утворюються в пазухах листків і називаються пазушними. Інколи вони розташовуються прямо на стовбурі, коренях чи листках. їх називають додатковими. На зиму бруньки завжди вкриваються лусочками, які захищають їх від ушкодження морозами.

      Найдовші стебла мають ротангові пальми, які ростуть у тропічних лісах Африки та Азії. Іноді вони сягають 400 м у висоту і доростають до верхівок найвищих дерев, чіпляючись за них шипами. Така пальма більше схожа на ліану. Діставшись до верхівки дерева, вона «сідлає» його і починає рости врізнобіч, утворюючи дивовижні вузли, що їх європейці назвали «бісовими линвами».

      Найтовщий стовбур має баобаб – мешканець африканських саван. Обхват його іноді сягає 50 м. Не дивно, що місцеві жителі влаштовують у таких баобабах своє помешкання.

      Найвищою рослиною вважається давня секвоя, стовбур якої в наші часи піднімається вгору майже на 140 м. Своє ім’я вона дістала на честь уславленого ватажка племені ірокезів Секву, який вважається винахідником індіанської писемності.

      У старому дуплистому стовбурі секвої, що росла в національному парку в Каліфорнії, один американець влаштував ресторан на 50 місць. У стовбурі ж іншого поваленого дерева