Лiтература. Отсутствует
коштував дорого. Тому траплялося, що старий запис змивали й по змитому писали наново.
Єгиптяни вважаються також і винахідниками чорнила.
Велику роль у становленні мови і письменства зіграв на початку ХХ ст. письменник Б. Грінченко, автор першої книги для читання у школі українською мовою, яка мала назву «Рідне слово». Він також підготував і видав перший «Словарь української мови» у 4 томах.
Де шукати першу книжку?
Для кожного великого винаходу є свій час. З появою письма стало зрозумілим, що воно потребує матеріального оформлення. На початковому етапі довелося скористатися тим матеріалом, який завжди був під рукою і не вимагав додаткової обробки. Наприклад, у Індії та на Цейлоні цілком придатними аркушами стало пальмове листя, досить міцне, щоб зберігатися тривалий час. Перші «пальмові книги» датуються XI ст. до н. е. Зокрема, листи-сторінки мала книга математичних теорем під назвою «Сушрута-Самхіта».
Але ж пальми росли не скрізь, тому в інших країнах використовували свої матеріали. Найвинахідливішими виявилися давні єгиптяни, які ще в III тисячолітті до н. е. писали книжки на папірусі. Та секрет його виготовлення вони тримали в таємниці. Найстаріший папірус знайдений у гробниці часів I династії фараонів. Писали загостреними паличками з розщепленими кінчиками. Кожний переписувач мав футляр. У ньому зберігалися палички, і, крім того, було видовбано два заглиблення для чорної та червоної фарб. Основний текст писали чорною фарбою, лише початок рядка, а часом і початок фрази, виділяли червоною.
Клинописом на глиняних табличках, що дійшов до наших днів, написано перший в історії світової літератури визначний епічний твір – «Епос про Гільгамеша», в якому розповідається про життя і діяльність напівлегендарного правителя шумерського міста Урука. Він зберігався у славетній бібліотеці ассирійського царя Ашшурбаніпала.
Створювали книжку писці. Ця професія вважалася дуже почесною і навіть була спадковою.
Оскільки папірус був крихким, то книжки з нього робили таким чином: окремі аркуші папірусу склеювали кінцями в довгий сувій. Такою була одна з найдавніших форм книги. До цього часу збереглися папіруси з творами різних літературних жанрів: фантастичні казки, історичні оповіді, міфи, розмаїта любовна лірика, байки, численні тексти повчального характеру.
Для виготовлення берестяної грамоти кору берези кип’ятили, це додавало їй еластичності. Потім зішкрібали внутрішні шари кори і вирівнювали краї. Букви видряпувалися гострим залізним або кістяним стрижнем, що звався писалом. Берестяні грамоти згорталися таким чином, що текст можна було читати з зовнішнього боку.
Перші ієрогліфічні пам’ятки китайської писемності викреслювали гострим металевим стрижнем на кістках жертовних тварин та черепашачих панцирах (XIV— XII ст. до н. е.). Папір винайшли китайці. Перше згадування про нього