Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
принаймні, знаю, в чім річ», – підсумував мій приятель. У його розповіді не було нічого для мене несподіваного, він тільки зміцнив моє переконання – ті самі конфесійні міркування зачіпали також мою справу.
Під ранок після відвідин колеги я мав сон, надзвичайно цікавий – зокрема також за формою: він містив дві думки й два образи, таким чином, що за думкою йшла картина. Проте я наводжу тільки першу половину сну, оскільки друга не має нічого спільного з метою, яку я ставлю, переповідаючи тут цей сон.
I. Колега Р. є моїм дядьком. Я відчуваю до нього велику ніжність.
II. Я бачу перед собою його обличчя – воно змінилося, витягнулося. Впадає в око русява борода, що його облямовує.
Наступні два елементи – іншу думку і відповідний образ – я проминаю.
Моє тлумачення цього сну відбувалося так:
Прокинувшись вранці й пригадавши сон, я розсміявся і подумав: «Яка нісенітниця!» Проте згадка про сон переслідувала мене цілий день, аж нарешті ввечері я дорікнув собі: «Якби хто-небудь з твоїх пацієнтів висловився про свій сон як про “нісенітницю”, ти б напевне тій особі вичитав і припустив, що за сном ховається неприємна думка, усвідомити яку особа не схильна. Так само у твоєму випадку. Будь послідовним у своїх переконаннях; твоя зневага до цього сну є лише ознакою внутрішнього опору». Отож, я взявся до аналізу.
«Колега Р. є моїм дядьком». Що це може означати? Адже я маю єдиного дядька – дядька Йозефа [108]. З ним сталася вкрай прикра історія – свого часу, понад тридцять років тому, він спокусився на перспективу легкого збагачення і скоїв протиправний учинок, за що дістав заслужену кару. Мій батько тоді посивів з горя, і часто відтоді повторював, що дядько Йозеф не погана людина, а просто «дурень». Таким чином, якщо колега Р. є моїм дядьком Йозефом, я, ймовірно, хочу цим сказати, що Р. дурень. Малоймовірно і вкрай неприємно. Аж тут я пригадую обличчя зі сну – витягнуте, облямоване жовтавою бородою. У дядька мого саме таке видовжене обличчя, облямоване густою сивою бородою. Мій колега Р., натомість, чорнявий. Однак брюнети, коли вони починають сивіти, мусять сплачувати за яскраву вроду своєї юності – їхнє чорне волосся зазнає непривабливого перетворення, роблячись рудувато-коричневим, тоді жовтавим, і аж тоді сивим. Такого перетворення почала зазнавати борода мого колеги Р. (як, зрештою, також моя, що я недавно помітив на свою прикрість). Обличчя у моєму сні належить водночас і колезі Р., і моєму дядькові. Воно подібне до фотографій Гальтона, який накладав зображення кількох осіб на одну платівку з метою встановлення сімейних подібностей. Поза сумнівом, я справді маю на думці, що мій колега Р. такий самий «дурень», як мій дядько.
Я однаково іще не можу збагнути, навіщо я зробив це неприємне для себе зіставлення. Воно доволі поверхневе з огляду на те, що мій дядько був злочинцем, а колега Р. ніколи не порушував закон… тільки раз притягався за те, що випадково збив велосипедом якогось хлопчика. Невже той випадок спричинив зіставлення? Це мало б означати,
Дивовижно, як моя пам’ять поза станом сну обмежила себе заради аналізу. Насправді, я знав п’ятьох своїх дядьків і одного з них дуже любив і поважав. Однак на мить, коли я подолав опір тлумаченню свого сну, я запевнив себе, буцімто мав лише одного дядька – того, що бачив уві сні (прим. авт.).