Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
rel="nofollow" href="#n_116" type="note">[116]. В істеричних фантазіях, так само як у снах, для ототожнення достатньо думок про сексуальні стосунки, яких у реальності може й не бути. У наведеному сні моєї пацієнтки вона, за законами істеричного мислення, виявляла до подруги ревнощі (які сама визнала безпідставними), ставлячи себе на її місце і ототожнюючи себе з нею через створення симптому (відмови від бажання). Суть процесу можна сформулювати так: моя пацієнтка уві сні займає місце подруги, тому що та займає її місце біля її чоловіка, а вона, моя пацієнтка, хотіла б піднестись на місце, яке в очах її чоловіка посідає ця подруга [117].
Заперечення моєї теорії з боку іншої пацієнтки – найдотепнішої з усіх – спростував той самий аргумент у навіть простішій формі: нездійснення одного бажання означало здійснення іншого. Одного дня я пояснив їй, що, на мій погляд, сни здійснюють бажання сновидців, а наступного дня вона повідомила, що уві сні вона виїхала зі своєю свекрухою до села на спільний відпочинок. Я на той час знав, що їй страшенно не хотілося згаяти літо разом зі свекрухою, і що вона саме зуміла уникнути цієї перспективи, забронювавши для себе місце на віддаленому курорті. Сон, натомість, скасував щасливе розв’язання; то хіба не є він виразним спростуванням моєї теорії? Безперечно. Інтерпретація сну не потребувала жодних спеціальних зусиль – він доводив хибність моєї теорії й, таким чином, здійснював її бажання, яке полягало в тому, щоб я помилявся. Бажання пацієнтки, щоб моя теорія виявилася помилковою, було пов’язане, насправді, з іншим, серйознішим питанням. Річ у тім, що саме на той час матеріал психологічного аналізу цієї пацієнтки виявив, як певні обставини у її минулому мали визначити її теперішній стан. Вона заперечувала мої висновки і не могла пригадати відповідних подій у своєму минулому. Незабаром, однак, ми таки переконалися, що я мав слушність. Відтак, бажання пацієнтки, щоб мої висновки виявилися помилковими, вилилося у сон про спільний відпочинок зі свекрухою, що, насправді, відповідало обґрунтованому бажанню, щоб обставини її минулого, які вона саме починала усвідомлювати, виявилися неправдивими.
Узагалі без жодного аналізу, за допомогою простого здогаду, я розтлумачив сон одного зі своїх гімназійних однокласників. Якось він прослухав мою лекцію, на якій я, зокрема, пояснював, що, на мою думку, сни представляють нам здійснення наших бажань. Повернувшись після лекції додому, мій приятель – а він був адвокатом – побачив сон, у якому нібито програв усі судові процеси. Він навідався до мене і розповів про свій досвід. Я ухилився від аналізу і сказав лише: «Що ж, ти не можеш вигравати геть усі справи». Однак подумав я інше: «Звісно, якщо я упродовж восьми гімназійних років був завжди першим учнем, а він вічно ходив у середнячках, не міг він уникнути бажання, щоб я бодай коли-небудь осоромився».
Інший, дещо похмуріший сон повідомила мені юна пацієнтка – теж як аргумент проти моєї теорії здійснення бажань. Ця дівчина розповіла: «Ви, мабуть,
Мені прикро, що я змушений наводити тут уривчасті дані з психопатології істерії, оскільки вони мало що пояснюють і випадають з загального контексту. Проте, якщо вони демонструють тісний зв’язок між снами і психоневрозами, мій відбіг від теми виправданий (прим. авт.).