Григорій Косинка. Отсутствует
роботою одвертих політичних ворогів пролетаріяту.
Для Київа була дуже примітна і видатна в попередні роки група так званих “неоклясиків”. “Неоклясики” були справжньою (нерозбірливо. – С. Г.), що рішуче одмежувалася од дійсности, захоплювалася формою, естетизмом, але разом з тим окремі виступи неоклясиків відбивали й активніше ідеологію українського націоналізму.
Чимало виявилися впливи буржуазної ідеології в творах групи письменників, що колись об’єднувалися в групі “Ланка”. Ця група існувала в часи існування УКП і стояла близько до цієї партії. Коли кращі “укапісти” вступили до КП(б)У, “Ланка” не пійшла за ними і лишилася осторонь від генерального шляху рев. літератури, пізніше в групі “МАРС”, а тепер ніяк не об’єднуються. Проте основне ядро кол. “Ланки” не змінило свого характеру, найвидатніші письменники цієї (нерозбірливо. – С. Г.) групи Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович, В. Підмогильний. Косинці критика закидала куркульську ідеологію (крім двох-трьох творів), Б. А.-Давидовичу – націоналізм (особливо повість “Смерть” і збірка нарисів “Землею українською”), Підмогильному – філософські і психологічні шукання антимарксівського-буржуазного характеру. […]
Основний фронт революційної літератури становлять ВУСПП, “Молодняк”, а так само “Плуг” і “Західня Україна”.
Косинка Григорій Михайлович (нерозбірливо. – С. Г.) Тупий, надзвичайно скупий, загарбливий, пишається, гордує молодшими, клясовість максимальна, політична неписьменність […]
Надмірно любить біліярд, грає щоденно. […]
Під машкарою байдужості до сц. боротьби, намагається заховати свої клясові симпатії до куркуля, що його ідеологією перейнята вся К[осинчина] творчість. Відмежовуючись від соц. т[ематики] в своїх творах, він проте прикрашає куркуля, виспівує його, обдаровує всіма ознаками сили. Власницький і націоналістичний світогляд приводять його до ненавистости до «чужих» (інш. націй), що її він прикриває, як і взагалі силкується приховати своє фашистське обличчя основною ознакою його світогляду – “об’єктивізмом”». (Арк. 10–12).
Невстановлений секретний співробітник 28 травня 1928 р. повідомляв, що секретар редакторату (він же автокефаліст) Косинка за відрядженням Наркомосу їде за кордон.
У липні 1928 р. секретний співробітник «Бузько» доповідав спецорганам про стан справ на кінофабриці. Буцімто головний редактор Черняк «запросив до редакторства свого приятеля ЗАГУЛА, людину політично сумнівну, а за секретаря став КОСИНКО; це глибоко переконаний представник реакційно-селянського, дрібновласницького світогляду й прихований, але ж упертий і хитрий ворог радянської влади.
Я ні на хвилину не сумніваюся в тому, що або вся його праця у ВУФКУ детально інструктована контрреволюційною організацією, або він має загальну директиву – шкодити і виконує її на власне розуміння. Ніби для того, щоб остаточно добити редакторат, уже напівмертвий від повернення до колегіяльности, КОСИНКА заводить жорстокий