Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антология
знайомий чаклункам через мінливість настрою і легкодумства, тому що вони більше люблять змушувати тремтіти багатьох, ніж підкорятися владі якої-небудь жінки. Иноді ж вони затримуються й обіцяють божевільним жінкам, коли ті викличуть їх заклинанням у дзеркалі, келиху або кристалі, відповісти на всі запитання, і якщо хто збирається заподіяти їм якесь зло на їхньому шляху, то вони про це попереджають. І цей рід відьом дуже відрізняється від інших, бо те, що ті насилають за допомогою чаклунства, ці обіцяють зцілити. От чому церква забороняє християнам доступ до них, тому що своїм чаклунством вони багато чого заперечують.
Четвертий рід демонів іменується «водяниками», бо вони, занурившись у вологу, живуть поблизу рік і озер, повні злости, тривоги, занепокоєння і підступництва. Вони збуджують бурі на морях і, занурюючи у водяну безодню кораблі, забирають життя в багатьох людей. Ці демони привласнюють собі видиме тіло, зазвичай жіноче, а чоловіче рідше. У нас вони ся називають русалками та нявками, і часто їх можна побачити на берегах річок та ставків, як вони вичісують своє волосся. Інші ж користаються личинами звірів. Цей рід демонів з відьмами не спілкується.
Натомість святії ангели ніколи не міняються, а завше перебувають у чоловічому образі. І ніде ми не зможемо прочитати, що добрий дух перебуває у видимій формі жінки або якогось звіра.
П’ятий же рід називається «підземним». Ці демони живуть у печерах і ущелинах, темних яскинях і урвищах. І ото вони суть найлихіші. Найбільше ці демони шкодять тим, хто викопує рудні, добуває метали і шукає захованого в землі скарбу. Бажаючи погибелі роду людському, вони влаштовують у землі тріщини, випускають вогнедишні вітри і розхитують підвалини будинків. Иноді ночами вони, зійшовши з гір цілими зграями, водять на полі дивні і небачені хороводи, а потім перед світанком у поспіху зникають. Часом, вважаючи себе за духів, вони приймають образи людей, що пішли з життя. Нічого іншого вони не прагнуть, окрім страху людського.
Ці демони теж стережуть скарби, що їх позаховувала в землю людська скнарість, але здобути ці скарби неможливо, бо чорти їх пильно охороняють, а иноді переносять з місця на місце. І цей рід демонів ніяких зносин з жінками-відьмами зазвичай не має.
Шостий же рід демонів називається «світобоязний», бо вони страшно бояться світла і ненавидять його, а тому за дня не годні ніяким чином тіла собі створити, а роблять це тільки вночі. От чому демони цього роду розгулюють у сутінках, завше похмурі, підкорені холодним пристрастям, підступні, неспокійні і грізні. Вони вночі нападають на випадкових самотніх перехожих і затягують у нетрі. Але з відьмами вони теж не зустрічаються, і заклинаннями їх жодними викликати не можна, тому що уникають вони світла і голосів людських.
Бенедикт Хмелевський
Народився у 1690-х рр. у Львові. Був католицьким священиком по галицьких парафіях. Автор своєрідної енциклопедії «Нові Атени, альбо Академія всілякої науки повна», що