Наш творчий мозок. Дік Свааб
до цілеспрямованих дій, раціональне мислення й ефективну взаємодію з навколишнім середовищем. Цей список можна доповнити ще здатністю вчитися з досвіду. Усі живі істоти демонструють ту чи іншу форму інтелекту. Навіть бактерії наділені певною здатністю до запам’ятовування, а також до антиципації й адаптації. Високий рівень інтелекту людини зумовлений переважно тим, що її мозок утричі більший за мозок великих приматів. Але різниця не лише в розмірі. Клітини нашого мозку опрацьовують інформацію в десять разів швидше за клітини мозку мишей. Окрім того, клітини кори мають більше дендритне дерево, ніж шимпанзе. Дендритне дерево – це деревопобідне розгалуження нервової клітини, з яким контактують нервові волокна тисяч інших клітин. Ця структура також є обмежувальним фактором щодо кількості інформації, яку здатна сприйняти одна клітина мозку. Відмінність від мозку великих мавп полягає й у більшій кількості нервових клітин та їхніх сполучень, а також ширшій спеціалізації груп клітин кори головного мозку.
До того ж у людей і приматів спостерігаються різні типи клітин мозку. Кора мозку людини налічує 193 000 нейронів фон Економо (VEN-клітин), тоді як у мавп їх лише 7000. Ці клітини пов’язані зі швидкими, інтуїтивними соціальними рішеннями. Ба більше, між мозком людини та приматів існують відмінності й на молекулярному рівні. Насамкінець варто згадати й те, що в ході еволюційного процесу становлення людини інтенсивність сполучення між лівою та правою півкулями послабилася, водночас посилилися зв’язки в межах кожної з півкуль. Саме тому в людей ліва та права півкулі функціонально спеціалізовані сильніше, ніж в інших тварин. Прикладом такої міжпівкульної «асиметрії» є розташування мовних центрів Брока та Верніке в лівій півкулі.
Інтелект із точки зору еволюції – істотна перевага, саме тому, знайшовши своє вираження в еволюції, він значно розвинувся. Тож не дивно, що інтелект має в розпорядженні широкий генетичний базис. У нашому інтелекті задіяні численні гени, але деякі з них відіграють особливо важливу роль. Наприклад, ген FNBP1L чітко пов’язаний із рівнем інтелекту від шостого року життя.
Рівень інтелекту, який вимірюють за допомогою тесту IQ, ґрунтується на невробіологічній основі. Він опирається, принаймні частково, на цілу низку ділянок мозку й на смугасте тіло, тому функціональна інтеграція між різними зонами мозку – один із визначальних факторів. Різні аспекти нашого інтелекту розташовані в різних ділянках мозку. Вербальне, мовне IQ пов’язане із сірою речовиною у мовному центрі, тоді як нон-вербальне IQ – із сірою речовиною моторної ділянки руки. У дорослому віці IQ стабільне.
Щодо інтелектуальних здібностей різних статей, то важливим видається те, що чоловіки й тут виявляють значні відмінності в загальному освітньому рівні, просторовій уяві та правописі в порівнянні з жінками. Це можна зрозуміти, адже в чоловіків лише одна Х-хромосома, а саме на ній містяться гени, що визначають наші інтелектуальні здібності. І тому мутація єдиної хромосоми може