21 спосіб мислити креативно. Майкл Микалко
це функція лівої півкулі, а запам’ятовування обличчя – правої півкулі. Читання книг про те, як грати у гольф, – це робота лівої півкулі, а от «внутрішнє відчуття» доброго удару по м’ячу – це вже результат праці правої.
Уявіть собі довгий пасажирський потяг, що рухається рейками. Людина дивиться на вагони, що саме її минають. Вона бачить тільки ту частину потяга, що мчить повз неї, від вагона до вагона. Спочатку локомотив, потім перший вагон, другий і так далі. Якщо ця людина має хороший боковий зір, то вона зможе охопити частини вагонів, що її минули, і ті частини вагонів, які ще до неї не доїхали.
Інша людина дивиться на цей самий потяг з літака. Вона бачить увесь потяг, від початку до кінця. Ось така різниця між півкулями мозку. Ліва півкуля обробляє інформацію послідовно, деталь за деталлю, фрагмент за фрагментом. Права півкуля сприймає інформацію всю одразу, цілісно, інтуїтивно.
Я не рекомендуватиму проробляти цю книжку від першої до останньої сторінки й вивчати за один раз по одній головоломці, ніби урок у підручнику. Ви матимете більшу користь, коли «бавитиметеся» в ці ігри у своєму неповторному режимі з метою стимулювання ідей у власній уяві. Виберіть свій метод застосування ігор. Вам може припасти до душі одна гра або більше, але, бавлячись у різні ігри, ви отримаєте найкращий результат.
Якщо виберете собі якусь одну гру, то вона може виявитися чудовим методом вироблення ідей, але це ще не означає, що нема якоїсь ліпшої гри.
У школі ви додавали числа у стовпчик, шукали суму й, отримавши правильний результат, переходили до розв’язання іншого прикладу.
Люди часто переносять такий підхід на креативного мислення. Щойно отримали відповідь – перестають розмірковувати. Вони цілком задоволені першим отриманим результатом. Але реальність – не шкільна арифметика. Подальші відповіді можуть виявитися кращими, ніж попередні: менші затрати, набуття вищого статусу, якісніше зроблені речі – легші у використанні, красивіші, зручніші в установлені тощо. Немає жодних причин вважати, що перша відповідь – найкраща.
Якось я пішов до свого улюбленого ресторану. Мої знайомі також туди вирушили з того ж місця і в той самий час, що і я, але дісталися закладу значно раніше. Я запитав, якою вони йшли дорогою. Знайомі пояснили, що вибрали найпростіший шлях: звернули на алею праворуч, і вона привела їх просто до ресторану.
Дорога, якою я ходив до ресторану, завжди здавалася мені найближчою, тому я й гадки не мав шукати кращої. Просто не задумувався про можливість існування ближчого шляху. Не раз минав тут алею, але ніколи нею не ходив і не знав, куди вона веде. Зручний підхід, як правило, себе нічим не видає й одразу не вказує на доцільність свого вибору, але часто приводить до чогось корисного. Так само з креативними підходами. Допоки їх не дослідите, нічого не знатимете про їхню корисність.
Друга причина доцільності використання різноманітних прийомів полягає