Кам'яне обличчя, чорне серце. Чин-Нинг Чу
були численні контакти осіб, які сприйняли б мою рекомендацію серйозно.
Наступного дня я зателефонувала Джиму. Я сказала, що хочу допомогти йому й надам деякі свої контакти, тож він може посилатися на мене. Джим був дуже щасливий, красно дякував, а потім додав:
– Я хочу опублікувати в наступному бюлетені огляд твоєї нової книжки «Азійські розумові ігри».
Наступного ранку я отримала телефонний дзвінок. Джим ввічливо сказав:
– Ще раз дякую за ті контакти, що ти дала вчора.
– Прошу, – відповіла я. – Жодних проблем.
Він вів далі:
– Моя компанія публікує бюлетень із переліком усіх організацій, які наймають політичних промовців.
– Знаю. У мене є такий, – відповіла я.
Джим додав:
– І ми його щомісяця оновлюємо. Тепер він містить понад триста позицій.
Я не могла зрозуміти, куди він хилить зі своєю розмовою. Може, хоче віддячити за допомогу, подарувавши оновлений бюлетень?
Однак Джим не вгавав:
– Моя секретарка сказала, що ти не продовжила своєї передплати.
– Так, бо переїжджала, тож багато чого втратила в тій метушні.
Я намагалася брехати, щоб показати себе в позитивному світлі. Насправді я назбирала за шість місяців купу цих бюлетенів, які забирали місце в кабінеті, чекаючи, поки я їх прочитаю, тому й не прагнула продовжувати свою передплату.
Повністю ігноруючи мої слова, Джим приголомшив мене та сказав:
– Як ти збираєшся платити – кредиткою чи чеком?
– Можеш надіслати мені рахунок? Я зараз працюю й не хочу відриватися, – пробурмотіла я.
Мені було дуже незручно відчувати його тиск щодо поновлення передплати, адже я цього не хотіла. Я намагалася бути максимально ввічливою та прагнула якнайшвидше позбутися Джима, забувши про нього взагалі.
Однак Джим почав тиснути ще сильніше:
– Ми не публікуємо оглядів книжок тих людей, які не є нашими передплатниками.
Він хотів грошей і негайно.
Усе ще намагаючись бути хорошою, я погодилася:
– Гаразд, піду по свою кредитку.
Отже, я сплатила йому триста доларів.
Я витратила тисячі доларів, щоб створити ті контакти. Телефонні дзвінки, факси, реклама, подорожі – усе це великі інвестиції. А я віддала йому їх просто з люб’язності. Він зрозумів це? Джим просто попросив, щоб я сплатила триста доларів за передплату як вдячність!
Звісно, я зустрілася з майстром «кам’яного обличчя, чорного серця». Це було «кам’яне обличчя», бо він геть не зважав на те, що я думаю про нього. Його очі були спрямовані на мету. Хоч я не сказала відкрито, що мене не цікавить передплата, але дала кілька месиджів. Він або не чув їх, або не зважав на них.
Це був майстер чорного серця, який хотів, щоб я залізла у свій гаманець і підтримала його бюлетень навіть після того, як дала йому інформацію, варту тисяч доларів.
Джим усе робив правильно згідно з концепцією «кам’яного обл