Шляхами і стежками життя. Наталена Королева
Ісуса.
Наталена Королева цією квіткою, яку дарує Клавдії Прокулі маленька негритянка Чела, ніби подає знак Понтію Пілату про невідворотність і його хресної дороги в пориванні пізнати Істину. Така дорога – це його, вимученого каяттям і душевними стражданнями, шлях до християнства, символом якого виступає чаша Святого Грааля. Понтій Пілат ступив на цей символічний шлях – пройшов під гірлянди, сплетені з квіток пасифлори, до печери, в якій Йосиф зберігав таємницю – келих Святого Грааля.
Романістка сміливо поглиблює містичну природу цієї чарівної чаші, яка в різних давніх культурах і віруваннях набувала різноманітних символічних значень. Чи не найпоширенішим символом чаші Грааля є святе серце Ісуса Христа, а її походження пов’язують то з першочоловіком Адамом, то з архангелом Михаїлом…
Наталена Королева подає свою версію легенди про цей символ влади, лицарства, любові, серцевини життя, Відвічного Світла… Оскільки вона дев’ятнадцятилітньою пройшла обряд прийняття до старовинного перського роду через освячення клятви кров’ю на вірність своєму мужу, князю Іскандеру, та вірі Святого Світла, в романі «Quid est veritas?» письменниця вкладає в уста Йосифа Ариматейського відкриття таємниці появи в руках матері Христа Маріям цього символу благої вісті: «Від Баал-Фазара, слуги Світла Нествореного, володаря перського, дістала Маріям, мати Раббі, цей келех з фіміямом у подарунок новонародженому синові».
Наталена Королева цим зрощенням євангельської легенди, християнського вірування з давніми перськими релігійними уявленнями про істину віри – Святе Світло – прагне довести, що в основі багатьох традиційних культурних цінностей різних народів лежать схожі легендарно-фольклорні сюжети й герої, хоча й відмінні за назвою і звершеними подвигами, чудесами та перевтіленнями богів. Той же Баал-Фазар (Балтазар) у віруваннях персів був одним із трьох володарів, які першими добралися до Вифлеєма і привітали новонародженого Месію. Крім того, Баал-Фазар був магі-священником перської релігії «Святого Світла». То чому він не міг передати Марії – матері Ісуса – чашу Святого Грааля?
Отже, Ісус Христос, одержавши у подарунок із рук Своєї Матері це символічне уособлення Святого Світла, бере на Себе духовну місію «рятувати світ від “духовної посухи”, від “спраги світла”, вже нестерпних для знеможеного людства, яке черствіє, підлягаючи злу, ненависті та злобі, й утрачає те, чим тільки може жити Любов».
У цих словах радника прокуратора Юдеї Йосифа Ариматейського сконденсована визначальна ідея і цього роману, і багатьох інших творів Наталени Королевої. Це місія духовного просвітлення людства, яка покладається таємничим, незбагненним способом на обраних, на «посланців Світла», проповідників любові, духовного очищення і набуття «спокою досконалости», Великої Мети, Світлої Мети. У романі цю іскру Святого Світла підхоплює Марія Магдалина. Вона бере з рук Йосифа Ариматейського таємний келих