Михайль Семенко. Ростислав Коломієць
100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, – посмів посягнути на святе. Розгніваний батько готовий був відректися від сина!
…Ось Семенко у ліричній, сказати б, інтимній сповіді переможно оспівує акт кохання, подумати тільки (заплющіть очі, закрийте вуха, надцнотливі) – статевий акт. І це в українській ліриці! Дехто обурювався – порнографія!
Він жив відкрито, його життя проходило на очах у всіх. А у посякденні його поведінка, в узвичаєному розумінні цього слова, була далеко не бездоганною. Й не дивно, що навколо його імені накручено стільки напівправди і брехні, що навіть сьогодні, з висоти часу, у цьому непросто розібратись. Так, поголос не пощадив Семенка. Деякі його людські слабкості ставились йому за велику провину ще за його життя.
Пліткували, що він божився, ніби роздягнеться біля пам’ятника Богдану Хмельницькому й покаже, яке в нього красиве тіло… Заспокойтеся, це образний вираз оголеної душі поета.
Хуліганив? У жодному разі! Просто вів, за його ж словами, «модерн-життя».
…Привселюдно сплачував своєму другу поету Миколі Бажану перший гонорар – вручив дебютантові шкіряні штани, особливість яких полягала в тому, що вони… стояли! Розчулений отримувач гонорару дякував йому за оптимістичне побажання. Ну, що тут скажеш…
…Якщо вірити Оксані Буревій, дочці опонента Семенка письменника Костя Буревія, то Семенко, живучи у центрі Києва, на вулиці Володимирській, міг зранку вийти у доброму гуморі на балкон і… помочитися вниз. Жарт, чи що? Якщо жарт, то несмішний. Ну, це вже на совісті Оксани Костівни, яка, живучи у США, багато зробила для увічнення пам’яті батька. Але ж не за рахунок дискредитації його опонента це робити? Та й чи могла Оксана Костівна бути безапеляційним свідком, адже на момент описуваних подій їй ледь виповнилось сім років?..
…Доброзичливий Остап Вишня, сповнений поваги до мистецьких пошуків Семенка, висловлювався делікатніше, мовляв, той міг «подивувати і образити міщанський смак»…
…А його дочка розповідала, бувало, батько виходив з будинку і голосно казав: «Хочете, підемо кокаїну понюхаємо?» Діти у дворі сміялися і розбігалися…
Хотів уже зупинитись у живописанні колоритних подробиць щоденного буття епатажера. Хто з ким спав, хто скільки пив і хто фонтанував з балкона – це лише колоритні побутові клаптики, які у своєму калейдоскопі до якоїсь міри оживлюють образ митця, але чи допоможе це створити його образ? Любимо ми його не за ювелірний секс чи гучні п’янки, не, тим більш, за спосіб справляти… Про талановитість митця вони нібито не свідчать. Аж ніяк не свідчать? Сучасник Михайля Семенка шанований ним французький художник-фовіст Анрі Матісс, який віддавав перевагу кольоровій гаммі перед детальним зображенням об’єкта, якось завважив, що ключ до творчості митця слід шукати поміж найдрібніших і нібито незначних подробиць його повсякденного життя. То ж чи варто утилітарно виокремлювати з його життя лише те, що, як нам здається, у найбільшій мірі послуговує створенню іміджу видатного митця? Всі ці колоритні побутові подробиці дозволяють представити життя і творчість митця в узгодженні з його